Україну чекає "бразилізація"?

Найцікавіше в історії з Венесуелою — не організоване зі спецефектами захоплення Мадуро. А те, як все пояснила адміністрація Трампа. Вийшло круто. Постери "Хрещеного батька" від Держдепу, "доктрина Донро" та "золота цитата" заступника керівника Держдепу – "Реальний світ керується силою, насильством й владою. Ми керуємо Венесуелою через контроль їхньої торгівлі". 

Вперше фінансиалізація представлена не як комерційна практика, а як політична доктрина. 

Поясню детальніше.

1. "Негативна" влада

Класичне розуміння влади – здатність створювати порядок: водопровід, електрику, безпеку, правосуддя. Адміністрація Трампа пропонує/нав’язує свою владу через заборони — не можна продавати нафту (ембарго), не можна використовувати SWIFT (санкції), не можна отримати кредити, не можна придбати обладнання. Міллер (старший радник Трампа) формулює чесно - "Щоб вони могли торгувати, їм потрібен наш дозвіл. Тому ми керуємо". Це не управління в класичному сенсі. Можна заборонити торгувати з Китаєм, але не можна змусити нафту текти. Можна заблокувати SWIFT, але не можна змусити електростанцію дати світло.

2. Фінансиалізація як онтологія

Трамп мислить категоріями фінансової економіки: вода — ф'ючерс, електроенергія — акції енергокомпаній, управління — контроль цифр. В цій логіці "відновити венесуельську нафту" й зняти санкції, запросити Chevron, дати контракти, profit. Деталі – як фізично полагодити інфраструктуру, звідки взяти інженерів, де дістати запчастини, як забезпечити порядок – делегуються. Нехай наймуть менеджерів, а далі "ринок вирішить". Але гроші приносять користь лише якщо є інфраструктура – провали тих самих США в Афганістані та Іраку цілком показали це.

Читайте також: "Еліти" стали заручниками ідей, реалістичність втілення яких сумнівна

3. Картелі та функціональна компетентність

Успішні картелі – вороги Трампа – розуміють: не можна керувати лише через насильство. Ель Чапо (мексиканський наркобарон) проводив електрику в селах, будував дороги. Ескобар – втілював програму "Медельїн без трущоб". PCC (надпотужне кримінальне угрупування в Сан-Паулу) створило паралельну систему правосуддя, вирішує суперечки, організовує економіку. Картелі змушені конкурувати за лояльність з державою. Тому розвивають функціональну компетентність та вміють організувати воду, електрику, безпеку. США пропонують Венесуелі лише негативний контроль. "Ми прокреслимо межі, що вам не можна – далі самі. Нам не сподобається – буквально фізично вб'ємо".

4. Дві навички 

Навичка Ель Чапо — це розуміння фізичної логістики, керування людьми безпосередньо, пряма відповідальність (провалив — замочать). Навичка сучасного фінансиста — маніпулювання абстракціями, управління через електронні таблички та KPI, делегування реального, відсутність відповідальності (провалив банкрутство, на тобі новий проєкт, може, щось вийде). 

Завдання: забезпечити водою фавелу на 10 тис. людей. Дії PCC - домовитися з водоканалом (хабар або погрози). Не працює — купити чи вкрасти водовози. Організувати розподіл. Встановити ціну. Покарати крадіїв води. Результат — за тиждень вода є. Дії фінансиста – аудит, бізнес-план, пошук інвесторів, випуск облігацій, тендери на підрядника, підрядник наймає субпідрядника. Результат через два роки — презентація в PowerPoint про майбутній водопровід та гарний дохід від консультацій та з неефективних транзакцій. Води, звісно, немає.

5. Нова доктрина

Раніше фінансиалізація була комерційною логікою — отримання прибутку через маніпуляцію фінансами замість виробництва товарів та послуг. Трамп представив її як політичну доктрину. Стара імперська логіка: захоплюємо → будуємо адміністрацію → створюємо інфраструктуру → контролюємо через послуги. Нова фінансована: контролюємо фінансові потоки → блокуємо альтернативи → самі прийдуть і підкорятися → керуємо через дозволи. Спроба керувати державою як портфелем активів. Якщо не приносить прибуток – оголошуємо дефолт та "виходимо з позиції". 

Читайте також: Нас чекає остаточний розпад системи міжнародної безпеки

Висновки

Венесуела — експеримент одночасно управлінський та ідеологічний. Але Трампу "вийти з позиції" можна, а мільйонам венесуельців – від генералів до мешканців нетрів – ні. 

По Україні Трамп "вийшов з позиції". Прибутку Україна не приносить. Це сумна, але передбачувана відповідь чисельним доморощеним мрійникам, які затято не помічали уроків Іраку та Афганістану й вважали, що США будуть підтримувати Україну вічно. Трампу "вийти з позиції" можна, а мільйонам українців – ні. 

Ймовірно, Україну чекає "бразилізація"/картелізація. Можливо, це дозволить вижити принаймні мешканцям великих агломерацій. Але перебудова на новий порядок буде супроводжуватися драматичними подіями.

Джерело

Про автора: В’ячеслав Бутко, економічний радник Київського Безпекового Форуму, керуючий партнер інвестиційного проєкту Thomson&French

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.