"Вовина тисяча": керівництво не розуміє пріоритетів

У чому проблема наших політиків? Бо вони люблять сліпо копіювати інструменти, які працюють в інших країнах, без розуміння українських економічних реалій. Тому в результаті виходить казна-що.

Почнемо з того, що вперше системно цей інструмент був застосований в солідарній пенсійній системі, яку придумав Бісмарк. Хоча Бісмарк бачив в ній лише політичний інструмент, щоб залучитись підтримкою пенсіонерів. От тільки насправді вона мала потужний вплив у вигляді нового купівельного попиту з боку пенсіонерів.

І вже потім ця ідея еволюціонувала та перетворилась в нові урядові інструменти. Зараз це система дотацій безробітним. Це дотації фермерам, бо в селі іншої роботи нема. В майбутньому, коли через роботизацію зменшиться кількість робочих місць, пропонується запровадити безумовний базовий дохід. 

Все це інструменти, які можуть додатково підживити внутрішній попит.

Читайте також: Ті, хто обурюється "Вовиною тисячею", недавно тішилися після зустрічі із Зеленським

От тільки не у всіх країнах цей інструмент приносить користь. Він може принести певну користь, якщо в країні є потужне внутрішнє виробництво і гроші не будуть витрачені на імпорт, тобто підуть на розвиток економіки інших країн. Тут дуже показовий приклад Аргентини, яка має сильні соціальні програми, але не отримує від них користі, бо все йде на імпорт. Чи Греції, яка має схожі проблеми. 

Аналогічна проблема є також в Україні. Через відкритість внутрішнього ринку всі ці соціальні програми не працюють на користь економіці. І славнозвісна "Юліна тисяча" теж пішла в трубу, більше вплинувши на інфляцію, ніж на внутрішнє споживання.

І тут здавалось би тисяча від Володимира кардинально відрізняється від всіх попередніх програм. Адже гроші можна витрати виключно на українські товари. З одного боку, так.

Взагалі, я підозрюю, що ця ідея була розроблена в рамках програми "Зроблено в Україні" і має ту саму ціль що й "національний кешбек" - стимулювати внутрішнє виробництво.

І хоча мені подобається сама ідея розвитку українського виробництва, але мені не подобається її реалізація.

Читайте також: "Вовина тисяча": злочин перед ЗСУ

Особисто я переконаний, що програма буде неефективною через хаотичний і нерозбірливий вибір товарів та послуг. Не всі товари мають однакову макроекономічну користь і не всі потрібно стимулювати. А ті які треба стимулювати — можна знайти кращі цільові інструменти. 

Ну, і плюс, повернусь до старої шарманки. Якщо 1000 помножити на 30 млн населення, то це виходить 30 млрд грн. Враховуючи значні загрози, які виникли на фронті через дефіцит зброї, мені дивно, що вище керівництво досі не зрозуміло питання важливості пріоритетів. Тим більше, що витративши гроші на зброю, можна прямо стимулювати внутрішнє виробництво, а не опосередковано через споживання.

Джерело

Про автора: Павло Вернівський, економіст, експерт Інституту ім. Олександра Поля

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.