Зростання податків: що мали б сказати бізнес і суспільство?

Ми, як суспільство, реагуємо на це дуже дивно. Ми незадоволені підняттям податків (а хто коли був задоволений підняттям податків?), але публічна – і непублічна – дискусія іде на рівні "а давайте отут не стільки, а стільки не отут".

Це повна х*рня.

У держави та народу було складено неписаний договір: ось так влаштовано державу, отакі обовʼязки, отаке представництво народу, отакі податки й так далі. Держава в особі черги політиків і чиновників про*бала і в бюджеті зʼявилася діра.

Держава закриває свій про**б шляхом одностороннього перегляду неписаного договору з суспільством в частині податків. А суспільство торгується з державою щодо деталей.

Хоча порушення частини договору – це порушення всього договору. І переглядати треба весь договір.

Читайте також: Зростання податків: результат буде так собі

Що мав би сказати бізнес?

"Окей, шановна державо. Ти хочеш підняти податки? Підіймай, це завдяки твоїм, державо, зусиллям вже необхідно. Але ми хочемо (наприклад) зміни системи СМ-КОР (блокування податкових накладних) зі скасуванням презумпції провини підприємців. Або (чи не або, а "та") законодавчу заміну актів виконаних робіт на інвойси в рамках євроінтеграції й для полегшення роботи бізнесу. Ми будемо платити більше податків, але дайте нам працювати легше".

Чесно? Чесно.

Що мало б сказати суспільство?

"Окей, державо, ми будемо витрачати більше грошей, бо ціни зростуть через підвищення податків. Американці в часи своєї революції сказали: "No taxation without representation" – "Ні податкам без представництва". Податки зростуть – нехай зросте і представництво суспільства в державі. Ми хочемо громадські ради – нормальні, а не ручні – при кожному міністерстві, щоб знати та контролювати, як витрачаються наші гроші. І ми хочемо ради громадського контролю з представництвом в дисциплінарній і кадровій комісії при поліції, митниці й податковій – щоб мати змогу карати, звільняти та віддавати під суд тих, хто порушує закон в цих максимально закритих від суспільства органах. Ми ж будемо платити більше – то ж хочемо бачити й контролювати, як їх витрачають".

Чесно? Чесно.

Читайте також: Чи треба податки підвищувати?

Вимоги можуть бути різні. Можна, наприклад, Нацстратегію доходів переглянути або ще щось. Але вимоги мають бути стратегічними, бо підняття податків – це надовго, а не на пару днів. І головним принципом має бути "Права в обмін на податки", а не "А чи можна, щоб швабра, яку нам встромлять в дупу, була на пару сантиметрів коротше, ніж планується".

Це принципове політичне питання. І я його бачу тільки й виключно в цьому розрізі. Пропоную і вам.

Більше прав і представництва – і тільки так.

* Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Юрій Гудименко, військовослужбовець, голова ГО “Українське об’єднання "Мрія", та експерт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по роботі з поневоленими народами РФ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.