Про це повідомляє "Європейська правда".
Столтенберг розповів, що на саміті у Вільнюсі союзники встановлять більш амбітне зобов’язання щодо інвестицій в оборону: щонайменше 2% ВВП.
"Цього року одинадцять країн-членів досягають чи перевищують цей поріг. І ми очікуємо, що ця цифра суттєво зросте у наступному році", – сказав генсек НАТО.
Він зазначив, що у 2023 році оборонні інвестиції європейських союзників і Канади зростуть на 8,3%, що найбільше за останні десятиліття.
Столтенберг нагадав, що у 2014 році, коли союзники домовилися починати підвищувати витрати на оборону, 2% ВВП чи більше на оборону витрачали лише три країни-союзниці. Навесні, наскільки відомо, це були сім країн.
Столтенберг не назвав конкретні країни, але орієнтовні оцінки витрат країн-союзниць на 2023 рік є в опублікованому документі Альянсу.
Як випливає з графіка, абсолютним лідером витрат на оборону є Польща – з 3,9% свого ВВП. Порівняно з 2014 роком, її витрати зросли удвічі (та вона не єдина така країна серед союзників східного флангу НАТО). На другому місці США – з 3,49% ВВП. Першу трійку замикає Греція з 3,1% ВВП.
Наступні вісім у списку : Естонія, Литва, Фінляндія, Румунія, Угорщина, Латвія, Британія, Словаччина. Литва, схоже, найбільше наростила витрати на оборону порівняно з показниками 2014 року.
11-12 липня відбудеться саміт країн НАТО у Вільнюсі. На ньому Україна очікує конкретних рішень щодо свого шляху до вступу в Альянс. 23 травня посол України в НАТО Наталія Галібаренко розповіла, що в контексті майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі Україна готує два пакети співпраці - політичний та практичний, які запропонує для обговорення.
Своєю чергою очільник МЗС Дмитро Кулеба 30 травня озвучив три кроки для успіху Вільнюського саміту: "Посилити інституційні зв'язки та допомогу між Україною та НАТО. Зробити крок до членства України в НАТО. Надати гарантії безпеки на шляху України до НАТО".
10 червня заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов висловив переконання, що липневий саміт НАТО у Вільнюсі зафіксує алгоритм вступу країни до НАТО. Згодом генсек НАТО Столтенберг заявив, що Україна однозначно стане членом Альянсу, але точні дати вступу назвати неможливо, поки країна перебуває в стані війни.
15 червня Європарламент 425 голосами за ухвалив резолюцію із закликом запросити Україну до НАТО. Наступного дня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав Столтенберга відмовитися від ПДЧ при вступі України до НАТО.
Натомість президент США Джо Байден повідомив, що він не проти прибрати етап ПДЧ для вступу України до НАТО. Це означатиме певне полегшення процедури приєднання.
Пізніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна є ключовою частиною оборони Європи, й закликав союзників запросити країну до НАТО. Вже 27 червня він зауважив, що Україна має всі підстави, щоб отримати політичне запрошення до НАТО на саміті у Вільнюсі.
А міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі запевнив, що країна надасть підтримку Україні для вступу до Альянсу за спрощеною процедурою.
28 червня Зеленський під час виступу в парламенті з нагоди Дня Конституції запропонував на обговорення п'ять пунктів Української доктрини, яка передбачає, що майбутнє України в Європейському Союзі та НАТО.
Посол США в НАТО Джуліанна Сміт 30 червня заявила, що країни-члени Північноатлантичного альянсу близькі до консенсусу щодо вступу України до НАТО без ПДЧ.
4 липня президент Литви Гітанас Науседа закликав союзників по НАТО запропонувати Україні спрощений вступ до Альянсу на саміті у Вільнюсі, щоб підвищити ефективність українців на полі бою.
Також міністри закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі та його польський колега Збігнєв Рау 5 липня висловили сподівання, що Україну приймуть до НАТО за пришвидшеною процедурою.
7 липня Єнс Столтенберг заявив, що Зеленський візьме участь у першому засіданні Ради Україна – НАТО у Вільнюсі.