Сьогодні, 31 жовтня, відбулося засідання Ставки Верховного головнокомандувача. За підсумками президент України Володимир Зеленський повідомив, що була розглянута ситуація на всій лінії фронту - це Купʼянськ, Авдіївка, Херсонщина, а також безпека у Чорноморському регіоні, питання протиповітряної оборони та нарощування вітчизняного виробництва артсистем і боєприпасів натівського стандарту.
Трохи більше зупинюсь саме на боєприпасній темі. Я бачив заяву міністра оборони України Рустема Умєрова про те, що він обговорив тему розвитку оборонної промисловості з керівником Мінстратегпрому і що зброї буде більше. Але у нас поки немає даних, яким саме є прогрес у виготовленні вітчизняних боєприпасів відповідно до потреб ЗСУ. Памʼятаємо, що країни ЄС до березня наступного року мають поставити Україні 1 млн боєприпасів, проте поки що поставили 300 тис. і не встигають через певні технологічні та промислові обмеження.
Є цікавий аналіз щодо потреб ЗСУ в боєприпасах. Норвезька компанія Nammo, яка є одним з найбільших виробників боєприпасів у Європі, проаналізувала ситуацію з боєприпасною галуззю у Європі з огляду на потреби армій НАТО. Висновки цієї компанії оприлюднив сайт парламенту Норвегії, і там є цікаві показники, які стосуються й України. У цьому аналізі стверджується, що потреба ЗСУ у боєприпасах становить 600 тис. боєприпасів на місяць. Ні 100, ні 200 тис., як ми зараз використовуємо у найкращі наші часи, а 600 тис., тобто 20 тис. снарядів на добу. Це те, що відповідає можливостям нашої артилерії натівського стандарту, яка сьогодні є в арсеналі української армії. Відповідно, на рік потреба нашої армії становить 7,2 млн боєприпасів. Також є потреби і європейських країн. Там йдеться про ще 13 млн снарядів, які мають забезпечити поповнення запасів у розрахунку на 30 діб ведення бойових дій країнами НАТО. Фактично оборонка Європи має виготовити в короткий проміжок часу десь близько 20 млн боєприпасів, але сьогодні європейські потужності дозволяють виготовляти менш як 500 тис. артбоєприпасів на рік. Це говорить про те, що є суттєва потреба в розширенні виробництва.
Сподіваюсь, що сьогоднішнє засідання Ставки стосувалося більш кардинальних дій з боку української оборонної промисловості, аби мати власне виробництво боєприпасів. Тому що без власного заводу ніяк не обійдеться. Боєприпаси, навченість піхоти, значна потужність у кількості дронів - це ті показники, які визначатимуть ситуацію на будь-якій ділянці фронту, включно з Авдіївським і Бахмутським напрямками.
Авдіївський плацдарм, якщо поглянути на карту, охоплений двома клішнями - з півночі й півдня.
Фото: Еспресо TV
Максим Морозов, майор МВС, офіцер "Легіону Свободи", розказав, що динаміка на Авдіївському напрямку не зменшується, залишається достатньо висока кількість бойових зіткнень. Ворог продовжує завдавати авіаудари по Авдіївці та навколишніх селах, по позиціях Сил оборони. Противник постійно намагається штурмувати, шукає слабкі місця в обороні ЗСУ, накопичує сили та резерви, намагаючись просуватися з півдня й півночі, але йому це не вдається. Росіяни мають бажання вийти на залізницю в районі Степного - Бердичі чи на Сєверне з півдня. Спостерігається, що ворог акумулює сили, і чимала кількість ворожих сил також розташована в Донецьку.
Морозов зазначив, що загарбники, зазнавши колосального фіаско на Авдіївському напрямку, не закріпившись на териконі, можуть відмовитися від цієї ідеї і всі резерви перекинути на інший напрямок, Марʼїнський або Вугледарський. Поки не спостерігається за ворогом якогось політичного, стратегічного чи тактичного рішення - перестати оточувати Авдіївку. Мабуть, росіяни міряють циркулем, що кліщі звужуються, а отже вони досягають успіху. Але візуальне звуження на карті не відповідає певним реаліям на фронті.
Морозов додав що з погляду логістики шлях через Орлівку - це єдиний асфальтований шлях, який веде до самої Авдіївки. Є польові дороги, якими можна діставатися. Ще є асфальтовані дороги через Бердичі та через Уманське, але вони сходяться в Орлівці. Тобто цей шлях був один, ще користувалися степовими дорогами, які зараз обмежені, тому що відбувається щільний вогонь з боку ворога. Однак це не зменшує забезпечення й логістику ЗСУ. Як би ворог не намагався знешкодити, але логістика працює.
А далі поговоримо про нову техніку та зброю, де є значна частина української участі. Наприклад, це бронетранспортери Oncilla, які активно використовуються по всій лінії фронту. І цього тижня журналісти Defence Express отримали відео від наших військових, де ми бачимо наслідки того, коли під час виконання бойового завдання підрозділом штурмової бригади "Лють" БТР Oncilla наїхав на протитанкову міну.
Переднє колесо відірвало, проте військові були цілком задоволені, бо БТР Oncilla врятував їм життя.
Цей БТР має українське коріння від українського БТР "Дозор", а зараз виготовляється в Польщі, на підприємстві у місті Міста. Технологічним партнером в Україні, якій відповідає за супровід, обслуговування та доопрацювання конструкції є КБ "Берил".
Олександр Лещенко, заступник директора КБ "Берил", розповів, що Oncilla використовується Міноборони, Національною поліцією та Національною гвардією України. Завдання у цього БТР типове для машин подібного класу – вогнева підтримка штурмових груп, патрулювання, засідки, рейдові завдання. Досвід використання Oncilla цілком позитивний, а випадок з цього відео є не першим підривом, які вже бачили. І жодного разу не було випадків загибелі наших військовослужбовців. Ця машина дозволяє витримувати подібного роду загрози та рятувати життя наших бійців на фронті.
Заступник директора КБ "Берил" зазначив, що Oncilla – це класичний БТР з несучим корпусом, монококом, відповідно, безрамний, завдяки чому всі основні вузли та агрегати ходової частини заховані всередині корпусу, що захищає від бойових ушкоджень та ушкоджень навколишнього середовища. Також завдяки циліндричному корпусу та подвійному дну Oncilla має високу протимінну захищеність.
Лещенко додав що ремонт БТР Oncilla на території України забезпечується силами та засобами КБ "Берил". Постійно працюють бригади, які виїжджають на нуль. А для більш серйозних пошкоджень, які потребують капітального відновлення, ремонт відбувається на території заводу в Польщі. Вивезення таких машин за межі України відпрацьовано. А пошкоджений БТР з відео буде відремонтований до кінця листопада і повернеться до наших захисників, аби й далі виконувати бойові завдання. Щодо планів на наступний рік, то планується виготовити та поставити нашим військам до 200 машин. Потужності та підготовлений персонал цілком дозволяють ці плани своєчасно виконати.