Повернення блудного генерала Герасимова

1. Як би це дивно не звучало, але, напевне, найменш зацікавлений в цій перестановці є сам Герасимов. Для нього це штрафбат. Нових ідей в нього нема і не може бути. І він не може цього не розуміти.

2. Причина зміни Суровікіна частково лежить в тому, що він не зміг привнести щось нове в бойові дії: його ставка на Вагнер та на масовані удари по енергетичній інфраструктурі не призвели до переламу в війні.

Причина зміни Суровікіна частково лежить в тому, що він не зміг привнести щось нове в бойові дії: його ставка на Вагнер та на масовані удари по енергетичній інфраструктурі не призвели до переламу в війні

Читайте також: Словами про "кузькіну мать" війни не виграють

3. Головна причина кадрових змін — масована дискредитація російської армії групою воєнкорів, Пригожиним, Кадировим і захованими далеко в кулуарах Ковальчуками та Золотовим. Російська армія — єдиний привід для гордості росіянина. Розхитування віри в єдиний привід для гордості — це, звичайно, на руку нам, але, з точки зору росіян, — це втрата однієї зі скрєп. Власне призначення Герасимова, з точки зору Путіна, це знак всім тим, хто критикує армію. Правда, знак явно невдалий.

Розхитування віри в єдиний привід для гордості — це, звичайно, на руку нам, але з точки зору росіян — це втрата однієї зі скрєп

Читайте також: Росіяни хочуть чуда

4. Чому невдалий? Перш за все, тому, що рівень довіри до Герасимова мінімальний. Він асоціюється з поразками. Логіка, за якою йшов Путін, судячи з усього, наступна. Тиждень за тижнем Шойгу капав на нього і говорив: робота Суровікіна примітивна, нас критикують і витирають об нас ноги. І, як результат, Путін, який страшенно не любить міняти людей сказав: якщо нема нікого розумного, поставимо Герасимова.

5. Найцікавіше питання: чи дано паралельно доручення закрутити гайки воєнкорам і Пригожину, щоб вони перестали критикувати армію. Якщо цього не буде, а судячи з усього, цього не буде, в Кремлі розпочалися реальні, а не вигадані кулуарні війни. Поки головний приз: зміна міністра оборони. Але, сподіваємося, це лише початок.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.