Вибух на польській залізниці: як Кремль використовує гібридний фронт проти Європи. Пояснюємо

Це лише один із багатьох інцидентів, що прокотилися Європою від початку російського вторгнення – і все більше нагадують системну спробу залякати союзників України. Більше про це розповість Еспресо.

Залізнична диверсія в Польщі

Пошкоджена ділянка колії поблизу села Жичин (Мазовецьке воєводство, Польща), фото: Польський залічний блог Dyspozytura Trakcji

Польща, як один з головних хабів для транспортування військової та гуманітарної допомоги Україні, давно стала мішенню російських спецслужб. 

У ніч на 17 листопада на станції Міка в селі Жичин, на залізничній лінії Варшава–Люблін, яка є критичною для логістики НАТО до українського кордону, виявили пошкодження рейки – приблизно один метр колії було зруйновано, а деталі свідчили про вибух, згодом було виявлено і камеру для спостереження. Потяг зупинився після того, як машиніст відзначив аномалію, ніхто не постраждав. Польський прем’єр Дональд Туск назвав це "безпрецедентним актом саботажу" і пообіцяв притягнути винних до відповідальності.

Дослідження польських спецслужб вказують на причетність двох українців: один – засуджений у Львові за диверсію в травні цього року, а другий – уродженець окупованого Донбасу. Обидва, за даними Варшави, співпрацювали з російською розвідкою, увійшли до Польщі з Білорусі восени і втекли туди ж одразу після інциденту.

У середу, 19 листопада, поляки заявили про перші затримання через диверсії на залізниці і в той же день у Польщі вирішили закрити останнє російське консульство в Гданську, хоча міністр закордонних справ Радослав Сікорський відзначив, що Варшава не планує повністю припиняти дипломатичні відносини з РФ. 

Натомість міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш каже, що всі сліди диверсійних актів у Польщі, Європі та інших державах однозначно, що ведуть до Росії.

"Коли будуть спіймані виконавці, які це підготували, встановили, здійснили, тоді ми матимемо абсолютну впевненість, але, аналізуючи події в Польщі, Європі, інциденти в аеропортах, диверсійні акти в інших державах, підпали в торгівельних центрах – всі сліди ведуть на схід, до Росії", - сказав він.

За даними Rzeczpospolita, диверсійні групи формуються спеціально під кожну окрему операцію і діють під прямим керівництвом російських спецслужб. Таку оцінку озвучив Марек Бернацький, ексміністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі, а нині депутат від Польської селянської партії. Він заявив, що за підривом залізничної колії "безумовно стоять росіяни". 

А начальник генерального штабу ЗС Польщі генерал Вєслав Кукула після цієї диверсії заявив, що "противник розпочав підготовку до війни" з його країною. Мовляв, росіяни намагаються сформувати Польщі певне середовище, яке має призвести до "створення сприятливих умов для потенційної агресії".

Президент України Володимир Зеленський написав, що "усі факти вказують на російський слід за всім цим". 

"Ніхто, окрім росіян, у цьому не зацікавлений", - додав він. 

Зрозуміло, що цей акт саботажу далеко не єдиний, що стався у Польщі. До цього найбільш обговорюваним був торішній підпал у варшавському ТРЦ, який гасили сотні пожежників. Згоріла понад 1 тис. магазинів. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск чітко сказав, що цю пожежу влаштували російські спецслужби. За роки повноважної війни, у Польщі арештували десятки людей за підозрами у влаштуванні диверсій, в тому числі і громадян України (зокрема, у жовтні цього року трьом громадянам України дали тюремні терміни через це).

Інші диверсії в Польщі та Європі: хвиля саботажу з 2022 року

російський дрон збитий в Польщі, фото: facebook/nocnajazdatm

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європа постійно стикається з безпрецедентним зростанням гібридних атак. За даними міжнародного аналітичного центру International Institute for Strategic Studies (IISS), кількість інцидентів саботажу, пов'язаних з Росією, зросла у 2,5 раза лише між з 2023 по 2024 рік. Загалом зафіксовано сотні підозрілих випадків ще з 2014 року, коли Росіяни почали свої агресивні дії відносно України, але майже 90% з яких сталися саме після 2022-го. 

У звіті опублікованою геополітичною та безпековою розвідувальною службою Dragonfly зазначається, що країни Балтії, Фінляндія, Німеччина, Норвегія, Польща та Велика Британія, ймовірно, залишаться основними цілями через їхню сильну підтримку України.

Мова йде не лише про різні підриви й пожежі (як підпал складу з допомогою для України в Лондоні у 2024 році чи пожежа в магазині IKEA у Вільнюсі), але й про зазіхання російських сил на цивільну інфраструктуру. Наприклад, через часті "невідомі безпілотники" європейцям доводиться раз за разом закривати свої аеропорти. А через порушення повітряного простору балтійських країн російськими винищувачами, приводити свої сили у повну бойову готовність. 

Читайте також: Європа і "стіна дронів": чому це розмита ідея, яку стримує бюрократія й байдужість. Пояснюємо

Крім цього, росіяни націлилися і на роботу інтернету. За останні два роки сталися декілька кабельних диверсій на дні Балтійського моря, коли російські кораблі спеціально не підіймали якір, щоб пошкодити комунікаційні кабелі європейських країн. Крім цього, були пошкоджені і газопроводи. 

Читайте також: Кабельні диверсії: російський слід у пошкодженні критичної інфраструктури Балтійського моря

Також фіксувалися неодноразові хакерські атаки. Зокрема, у Польщі в серпні 2023 року були зафіксовані команди, що примусово зупиняли поїзди у деяких регіонах шляхом маніпуляції на залізничних частотах. Тоді також говорили про російські спроби порушити ланцюги постачання до України. 

Крім цього Москва займалася глушінням GPS у Балтійському регіоні в рамках зусиль щодо порушення роботи цивільної авіації. Наприклад, у вересні 2025 року літак, на борту якого перебувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, зазнав глушіння GPS під час польоту, тому пілотам доводилося орієнтуватися, через що екіпаж був змушений перейти на резервні засоби навігації та орієнтуватися за наземними маяками. Цей інцидент, як і десятки інших випадків джемінгу в регіоні, європейські спецслужби прямо пов’язують із російськими військовими базами в Калінінградській області.

Як зауважує IISS, попри те, що європейські столиці після 2022 року сотнями повернули у РФ різних співробітників російських спецслужб, що працювали у консульствах, Кремль "дуже ефективно вербує громадян різних країн онлайн для обходу європейських контррозвідувальних заходів".

"Військова доктрина Росії глибоко інтегрує саботаж критичної національної інфраструктури в гібридну війну. Критична інфраструктура Європи особливо вразлива до саботажу, оскільки вона перебуває в такому поганому стані після десятиліть відкладеного обслуговування та відсутності інвестицій з боку національних урядів та приватного сектору. Росія цілеспрямовано атакувала критичну інфраструктуру, щоб отримати пряму стратегічну вигоду у своїй війні в Україні та в рамках свого ширшого конфлікту із Заходом", - кажуть експерти.

В американському аналітичному центрі Atlantic Council додають, що режим Путіна витратив понад десять років на вдосконалення своєї гібридної військової тактики.

"Росія виступає за гібридну війну, оскільки це дозволяє Кремлю дестабілізувати Європу та підривати підтримку України, не перетинаючи поріг та не провокуючи військову відповідь", - пишуть аналітики. 

Механізм і тактика – як вербують зловмисників для саботажу

фото: Informator.ua

Український та європейський досвід свідчать, що росіяни найчастіше займаються вербуванням "одноразових" виконавців, каже ексагент німецької розвідки BND Ґергард Конрад. Адже у низці випадків повідомлялося, що виконавців шукають через Telegram/месенджери, часто це громадяни третіх країн або вразливі особи, яким платять за операцію одноразово. Тому це створює складність виявлення організаторів. 

Підготовка відбувається з дистанційним супроводом. Інструкції, координування і навіть матеріали можуть надходити від кураторів із-за кордону. Через те використовується принцип "низьких бар’єрів" для виконання: прості вибухові пристрої, звичайний підпал чи якась показово різка саботажна дія. 

Хоча ця тактика виявилася успішною з точки зору охоплення та обсягу, що дозволяє все більше масштабувати операції, ключовим "викликом", з яким стикаються російські розвідувальні служби, є якість посередників, які часто погано навчені або погано оснащені, що робить їхню діяльність схильною до виявлення, зриву або збою. 

Тому часто фізичні диверсії йдуть у парі з кібератаками та масштабною інформаційною кампанією. Після підривів чи підпалів у Європі кремлівські мережі запускають хвилі дезінформації через сотні тисяч бот-акаунтів – про нібито "втому Європи від України" або про те, що подібні інциденти є "сигналом" припинити підтримку Києва. Паралельно пропагандисти вдаються до залякування: від натяків на ядерну загрозу до прямих погроз "ескалацією", як це сталося після вересневої атаки російських безпілотників на територію Польщі.

Думки експертів і неготовність Європи

фото: gettyimages

Різноманітні експерти та урядовці схильні трактувати різні такі інциденти як елементи російської гібридної війни, мета якої дуже проста – підрив консенсусу щодо допомоги Україні, дестабілізація суспільної думки та створення враження небезпеки при підтримці Києва. Вони виділяють кілька цілей цієї кампанії: перешкодити логістиці постачань, викликати страх у цивільному населеннях країн-партнерів, а також спровокувати політичні дебати й тиск на уряди з вимогою зменшити підтримку України.

Зокрема, нещодавно керівник української ГУР Кирило Буданов виділив три головні цілі гібридних атак Путіна проти Європи: послаблення ЄС і НАТО, підрив довіри громадян до західних інституцій та демонстрація того, що Європа "не така сильна, як здається". За Будановим, Кремль також хоче формувати у свідомості європейців образ нестабільної Європи, щоб зменшити політичну волю до підтримки України.

Росія повернулася до повного арсеналу "холодної війни", заявив DW ексагент німецької розвідки BND Ґергард Конрад. За його словами, Кремль одночасно сіє тривогу серед населення та веде класичне шпигунство за військовими об’єктами – від оборонних заводів до баз Бундесверу.

Цікаво те, що європейські керівники фактично лише цієї осені чітко почали казати про гібридну війну РФ проти всієї Європи. Зокрема, у жовтні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що "настав час називати речі своїми іменами – це гібридна війна".

Та ще наприкінці минулого року керівник відділу гібридних та кіберзагроз НАТО Джеймс Аппатурай зробив тривожне попередження, що ця вже давно триваюча гібридна війна Росії може призвести до значних жертв серед громадян Європи. 

"Існує реальна ймовірність того, що один із цих нападів призведе до значної кількості жертв або дуже значної економічної шкоди", – сказав Аппатурай.

Попри зростання загрози, експерти сумніваються, що навіть у разі масштабної диверсії з великими жертвами ЄС зможе дати швидку й рішучу відповідь. Причина – у складній бюрократичній архітектурі Союзу, де будь-яке жорстке рішення потребує консенсусу, а також у присутності лідерів, схильних до блокування антиросійських кроків. Постійні вето та політичні маневри таких керівників, як Віктор Орбан чи Роберт Фіцо, вже не раз паралізували спільну позицію ЄС. У підсумку навіть серйозна ескалація може натрапити не на мобілізацію всіх ресурсів, а на дискусії, затримки й внутрішні суперечки – саме на те, на що Кремль і розраховує.

Читайте також: Супутниковий фронт: як РФ та Китай посилюють шпигунські ігри у космосі та впливають на війну в Україні. Пояснюємо