Прем'єр Вірменії Пашинян висловив готовність відмовитись від претензій на Нагірний Карабах

Про це Пашинян сказав під час виступу в парламенті у вівторок.

"Мир можливий, якщо ми у всіх своїх міжнародних відносинах чітко зафіксуємо не лише сьогодні, а й на майбутнє, що визнаємо Республікою Вірменія територію площею 29,8 тисячі квадратних кілометрів, а точніше територію Вірменської РСР, в рамках якої ми отримали незалежність у 1991 році, і що у нас немає і ніколи не буде територіальних претензій до жодної країни".

Він наголосив, що це положення було узгоджене з азербайджанською стороною на останніх зустрічах високого рівня в жовтні 2022 року у Празі та Сочі.

"Хочу повторно підтвердити, що Республіка Вірменія повністю визнає територіальну цілісність Азербайджану, і очікуємо, що Азербайджан зробить те саме, визнавши всю територію Вірменської РСР як Республіку Вірменія", – додав Пашинян.

Цей крок фактично означає визнання суверенітету Баку над Нагірним Карабахом, який за радянської доби входив до складу Азербайджану. При цьому ще минулого року на тлі вуличних протестів Єреван таку можливість заперечував.

Азербайджанський посадовець на умовах анонімності заявив Politico, що Баку вітає заяву Пашиняна й сподівається, що це означає його готовність підписати мирну угоду, яка також передбачатиме "виведення військ" із Нагірного Карабаху.

Вірменія заперечує свою військову присутність у регіоні, стверджуючи, що там базуються карабаські сили самооборони.

Водночас президент Азербайджану Ільхам Алієв поставив вірмен, які проживають у Карабахському регіоні, перед вибором. Вони повинні або прийняти громадянство Азербайджану або шукати інше місце для проживання.

Також сьогодні, 18 квітня, Нікол Пашинян зустрівся із заступником помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Ерікою Олсон. Вони обговорили питання, пов'язані із Нагірно-Карабахським конфліктом, повідомляє пресслужба уряду Вірменії.

Окрім цього, Пашинян заявив, що сподівається на швидке відкриття вірмено-турецького кордону, який було закрито у 1993 році з ініціативи Анкари, яка пішла на цей крок на знак протесту проти конфлікту в Нагірному Карабаху.

Нагірний Карабах є частиною міжнародно визнаної території Азербайджану, хоча після розпаду СРСР вірмени, які там становлять більшість, проголосили його незалежною державою за підтримки РФ.

Питання Нагірного Карабаху вкотре постало після шеститижневої війни 2020 року між Вірменією і Азербайджаном, за результатами якого значна частина цієї території перейшла під фактичний контроль Баку, а решта була сполучена з Вірменією єдиною дорогою – Лачинським коридором – під захистом миротворців Росії.

В останні місяці Азербайджан активізував бойові дії в регіоні, поступово перебираючи під контроль усе більшу територію невизнаного Нагірного Карабаху, зокрема й Лачинський коридор. Крім того, з кінця минулого року дорогу блокують нібито екологічні активісти, яких підозрюють у зв’язках із Баку.

Росія спочатку самоусунулась від допомоги Вірменії в рамках ОДКБ, а згодом її посунули з переговорного процесу США та ЄС.