Пригожина показово зачистили. Якщо система вбиває — вона боїться повторення

Якщо Путін хотів виглядати сильним у всій цій історії, в нього було два шляхи:

1. Втопити бунт Пригожина в крові, а його самого вбити. Ще тоді. В червні.

2. Показово заарештувати, судити, влаштувати показовий процес. Ще тоді, коли конфлікт Пригожина і Шойгу був очевидний, але до бунту справа не дійшла.

На перший сценарій у Путіна не вистачило рішучості, вирішив хитрістю. На другий — чи то інформації не мав, чи то правда вірив що то все фігня і конфлікт не вийде за рамки апаратної та інформаційної війни.

Ще був варіант лайт по збереженню репутації. Після «домовленостей» про безпеку Пригожина тупо загнати його під стіл кримінальними справами та запроторити років на 20 до в’язниці. Як Навального.

Читайте також: Ліквідація Пригожина: Туга, вона ж нудьга

Те, що відбулося — це про те, що своїй системі Путін довіряє не дуже. І тому Пригожина показово зачистили. Якщо система замість показово покарати намахує і вбиває — вона боїться повторення.

Зачистили, щоб залякати можливих наступників на шляху протистояння Путіну в його найближчому колі. А це коло стає все вужче і вужче.

Після заколоту Пригожина сталися дві дуже маркерні події — відставка генерала Попова, який жалівся на брак людей і техніки при відбитті контрнаступу (його заслали в Сирію) і арешт Гіркіна, який критикував владу за об’єктивні проблеми російської армії з правих позицій. Навіть відставка Суровікіна не такий маркер.

Так ось, ці дві події показали що ядро режиму не буде сприймати критику навіть від однодумців у питанні війни, що головним критерієм наближення до Путіна буде виключна лояльність, і політично та апаратно Путін перейшов у стадію оборони в обложеній фортеці.

Читайте також: Вбивство Пригожина: перші висновки

Це при тому, що динаміка подій на фронті й необхідність мобілізації вже вимусила Путіна значно посилити владу губернаторів та регіональних еліт, зробивши їх вже і фактично сатрапами у класичному значенні цього слова. Тобто вони вже можуть формувати власні де-факто приватні армії.

Тому вбивство Пригожина і його поплічників це, в першу чергу, звуження інструментарію від складного (суд, зниження репутації, позбавлення впливу) до примітивного. Коли ти просто вбиваєш одних і залякуєш інших. В надії що не вибухне. І при цьому радикалізує усі можливі майбутні заколоти, і додатково створюєш для них "закладочки".

Тому логіка "сьогодні помреш ти, а завтра я" у діях Путіна продовжує домінувати над стратегічними планами. І це добрий знак.

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.