Україна зробила нові запити на отримання зброї від США включно з ракетною системою великої дальності ATACMS. Про це повідомило The Wall Street Journal с посиланням на документи, які були надані американським законодавцем та чиновником у Вашингтоні. У документі перераховується озброєння, яке знадобиться для продовження наступу до кінця 2022 та у наступному році. У перелік потреб України для наступальних операцій входять 29 видів систем озброєння та боєприпасів. Серед них тактична ракетна система ATACMS, яка має дальність у 300 км. Також враховані танки, безпілотники, артилерійські системи, протикорабельні ракети "Гарпун" та 2000 снарядів до HIMARS. Всі пропозиції передані з прицілом на новий пакет американської допомоги для ЗСУ.
Запит надійшов після статті генералів Залужного та Забродського, які стверджували, що поворотний момент у війні може настати, якщо українці матимуть системи більшого радіуса дій. Вони написали, що ракети великої дальності дадуть Києву значну перевагу у введенні бойових дій й забезпечать баланс у спроможностях з РФ.
Після того як Україна провела блискавичну операцію зі звільнення Харківщини, стає зрозумілим, що при отриманні більшої кількості озброєнь, є всі умови для прискорення перемоги над ворогом. Поки що, США утримуються від кроку з ATACMS та танками, хоча запаси американської армії нараховують 3700 танків Abrams.
Вчора пройшов брифінг у Пентагоні, де на прохання підтвердити інформацію про підготовку передачі танків для України представник Пентагону відповів, що українці демонструють ефективне використання техніки під час контрнаступу і така здатність є важливою, але ми не маємо на цей момент планів щодо можливостей на середньострокову та довгострокову перспективу, коли ми думаємо про реальні програми забезпечення.
На тлі цієї цитати можна стверджувати, що Україна і далі має продовжувати тиск на партнерів аби отримати ATACMS і важке озброєння.
Це стосується і Німеччини, яка має потужний оборонно-промисловий комплекс та компанії, які виготовляють сучасне потужне озброєння. Головне управління розвідки, яке відіграє важливу роль у реалізації проєктів військово-технічної допомоги, оприлюднило заяву, що в Україні очікують збільшення допомоги від Німеччини після візиту до Києва міністерки закордонних справ ФРН Анналени Бербок. За словами наших військових, саме це допоможе продовжити успішні контрнаступальні дії українських сил оборони та звільнити захоплені ворогом території. Йдеться про системи ППО, танки та БМП німецького виробництва, як заявили у нашій розвідці.
До речі, 13 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розкритикував відмову міноборони Німеччини передати Україні танки Leopard-2 та БМП Marder. Це контрастує з заявою канцлера ФРН Олафа Шольца, який сказав виданню Der Spiegel, що озброєння, надане Німеччиною українським воїнам, відіграє вирішальну роль у поточних подіях на фронті. Шольц нагадав, що військова допомога для України від Німеччини, включає зенітні установки Gepard, Panzerhaubitze 2000, РСЗВ і новітні системи ППО IRIS-T. В цьому насправді правда, але не вся. Коли у запасі бундесверу стоять 642 танки Leopard, понад 700 БМП Marder, то цілком зрозумілі питання, які виникають у Києва. Так само щодо небажання Шольца давати згоду на контракти для виготовлення нової зброї. Звісно, чим більше зброї, тим більше яскравих результатів на фронті. Але навіть при обмежених можливостях, ЗСУ демонструють результати, які дивують світ й викликають паніку та втечу ворога.
Той контингент, який був сконцентрований на Харківському плацдармі, у першу чергу був орієнтований на наступальні дії. Саме у район Ізюму відправлялась велика кількість підрозділів бронетанкового типу для того, щоб накопичити максимальну їхню кількість для подальшого наступу у напрямку Слов'янська та Краматорська. Тобто Ізюм протягом декількох місяців використовувався для концентрації цих бронетанкових підрозділів.
Також можна було спостерігати у серпні, як окупаційні підрозділи намагалися всіма можливостями збільшити буфер безпеки свого плацдарму на Харківщині, особливо на південно-східному напрямку від Харкова. Вони робили спроби ресурсом двох батальйоно-тактичних груп здійснювати штурмові дії на Печеніги, також у районі Гусарівки хотіли збільшити буфер безпеки та імітували наступальні дії. Відповідно, обороні противник приділяв недостатньо уваги, а може й зовсім не приділяв. Тобто ті війська, які зорієнтовані на наступ, не зможуть повноцінно тримати оборону.
Тим більше ЗСУ протягом літа робили все, аби максимально нівелювати ворожу систему управляння та забезпечення передових підрозділів. І коли розпочався масштабний контрнаступ українських сил, то через дві-три доби оборонні можливості ворога були повністю зруйновані, після чого він почав масово тікати та відступати.
Залишення ворогом великої кількості техніки, звичайно, є ознакою паніки. Тому, що кинуто багато боєздатних бронетанкових одиниць, які мають повні боєкомплекти та баки з паливом, до того ж тікати на гусеничному шасі було не дуже ефективно.