Почну з ситуації, що інтригує, а саме з ЗРК Patriot. Вчора, 29 листопада, американська компанія CNN з посиланням на високопосадового представника Пентагону повідомила, що США розглядають можливість постачання в Україну ЗРК Patriot, щоб посилити нашу ППО на тлі постійної загрози ракетних атак з боку РФ. Нагадаю, Patriot - це американський комплекс, який незалежно від версії може знищувати балістичні цілі на відстані до 40 км, а також крилаті ракети, літаки, безпілотники на відстані до 160 км. Це дійсно потужний зразок озброєння й у запасах американської армії є близько 480 таких комплексів.
Україна неодноразово зверталася до США про можливість отримання таких комплексів, а коли з‘явилось повідомлення CNN, то одразу спалахнула надія, що ось-ось справдяться сподівання наших Повітряних сил, які давно очікують на сучасне озброєння, аби збивати ворожі цілі. Але сьогодні речник Пентагону на традиційному брифінгу уточнив ситуацію про Patriot та сказав, що зараз пряма передача ЗРК Patriot до України у Вашингтоні не розглядається.
Насамперед він це пояснив тим, що така зброя не відповідає категорії "Plug & Play", тобто "вставив і одразу воюй". Йдеться про те, що це складна система, яка потребує значної інтеграції та підготовчих процесів для того, аби ці зразки озброєнь були передані Україні. Так само його запитували й про F-16, і про танки Abrams. І відповідь була схожою, що треба готувати Україну, аби ці озброєння були передані дещо згодом.
Але виникає питання: коли ж саме треба зробити перший крок на цьому довгому шляху, з точки зору опанування таких системних зразків озброєння, які нам дійсно потрібні для підвищення можливості наших збройних сил у протидії ворожій агресії та ворожим ракетам.
На думку Олександра Лося, колишнього керівника ДП "Антонов", доктора технічних наук, а нині капітана ЗСУ, що з початку російської агресії були різні заяви від політичного керівництва НАТО та США про те, що деяке озброєння не буде нам передано ніколи. А потім траплялися дивні речі, і ми отримували найсучасніші зразки озброєння. Однак, щоб не наврочити, але є відчуття і сподівання, що факт передачі станеться.
За цей час вже була можливість почати підготовку деяких спеціалістів. Але колишній керівник ДП "Антонов" вважає, що основна перепона залишається політичною. Ми можемо стверджувати, що США і країни НАТО, захищаючи Україну від агресії Росії, не одразу постачали озброєння наперед, а реагуючи на дії ворога. Ця ескалація приводила до того, що Україна отримувала все більше і більше військової спроможності.
Олександр Лось зазначив, що ілюзорне поняття як ППО (протиповітряна оборона) або ПРО (протиракетна оборона) не є якоюсь завершеною системою, бо не існує ППО країни, яку можна придбати та встановити. Це є набір або комплекс розрізнених засобів від постачальників різних країн, які треба інтегрувати. Тому і потрібні український інтелект, знання і наукова база, щоб скласти з компонентів різних поколінь ППО та ПРО у межах нашої держави. Відповідно, в Україні є здатності, щоб інтегрувати у систему управляння, тому що це здебільшого комп'ютерна мережа, яку потрібно з'єднати з виконавчими пристроями, як пускові установки, датчики радарів або з іншими джерелами збору даних повітряного простору.
Треба починати від оператора ПЗРК, тобто на рівні відділення, об'єднуючи з іншими родами військ та іншими силами оборони. Потрібно створювати у кожному місті окремий комплекс заходів та засобів для прикриття того чи іншого інфраструктурного об'єкта. У нашому випадку необхідно проявляти інженерну фантазію, а іноді навіть включати інтуїцію. Бо немає такого поняття, як остаточно створена система ППО чи ПРО. Для кожної країни – це величезна науково-технічна робота, яка базується на сьогодні не тільки на створенні кінетичних засобів враження, а і на розвідданих та системі управління.
Капітан ЗСУ зауважив, що американські фахівці були б готові та раді передати Україні не тільки F-16, а й F-15. Адже знову дискусії точаться на вищому політичному рівні. На його думку, нам постачаються засоби та сили оборони постфактум пропорційно російській агресії. Тобто нам завдали шкоди по енергетичній структурі й ми почали отримувати відповідні ЗРК та допомогу по відновленню цієї енергетичної структури. До того, поки не сталися такі неприємні речі, точилися тільки розмови, але не постачалося те чи інше обладнання. Тому, тут ми діємо, як в авіації, де всі закони пишуться кров'ю. Відповідно, не проактивний, а реактивний рух відбувається з постачанням сучасних засобів, особливо авіаційних.