Справжня історія оборони Києва строго табуйована

Сценарно автори не впоралися з викликом створити щось, що охоплювало б все. Не витягнули, хоч мали карт-бланш і небачений для інших журналістів доступ до всіх ключових осіб. Але це ніяк не скасовує того, що аудиторії, яка досі хоче тримати війну на відстані й не підпускати її у своє життя, саме таке може сподобатися. В міру емоцій, все вже десь бачили, позитивненько.

Це взагалі проблема Єдиного марафону і системної спроби обмежити можливості для роботи та доступ до чинних осіб дуже вузьким колом. Не було конкуренції серед різних продакшенів, не знімалося відразу кілька подібних творів, не мали інші подібних можливостей для зйомок. В підсумку вийшло не найкраще, але іншого немає.

Читайте також: Разом з "олігархами" Зеленський переміг і свободу слова

Фільм ніби як про весь рік, але велика його частина саме про оборону Києва. І тут вже маємо певну міфологізацію. Все, що досі назнімали про оборону Києва, включно з цим фільмом, залишає відчуття недоказаного. Купа білих плям, яку заміняють міфами й емоціями

Читайте також: Наші клопоти з демократією

Є ще одна річ. Фільм ніби як про весь рік, але велика його частина саме про оборону Києва. І тут вже маємо певну міфологізацію. Все, що досі назнімали про оборону Києва, включно з цим фільмом, залишає відчуття недоказаного. Купа білих плям, яку заміняють міфами й емоціями. Хотіла б помилитися, але складається стійке враження, ніби справжня історія оборони Києва строго табуйована. Тому й твори виходять не дуже переконливими.

Маємо і протилежний приклад. Там, де менше було обмежень і спроб створити міф далекий від дійсних подій, там є хороші приклади документалістики. Фільм з трьох серій про оборону Чернігова знятий місцевим Суспільним на голову кращий за все, що вдалося зробити про оборону Києва.

Спеціально для Еспресо.

Про авторку. Ольга Лень, журналістка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.