Напередодні виборів у Польщі: хто має найбільше шансів стати президентом

Найновіші передвиборчі рейтинги: що показують опитування громадян Польщі

Опитування напередодні виборів показують, як і прогнозували експерти, що першість зберігають мер Варшави і кандидат у президенти від чільної партії Польщі, "Громадянської коаліції", 53-річний Рафал Тшасковський. Його рейтинг, за різними дослідженнями становить від 28% до 32%. 

Наступна позиція також без змін, хоч тут і відбулося невелике падіння довіри, – 41-річний історик Кароль Навроцький, який очолює Інститут національної пам'яті у Варшаві та якого активно підтримує ПіС. Він набирає від 24 до 27%. І навряд чи, навіть попри скандали зі службовим житлом, які викликали в поляків дещицю невдоволення, поступиться своїм місцем.

"Навроцький має підтримку ПіС, а у ПіС є дисциплінований електорат. Тобто є проблема в якості самого кандидата, але оцей залізний електорат ПіСу абсолютно буде підтримувати Навроцького, голосуватиме і цього вистачить, щоб потрапити до другого туру. Хіба що щось станеться нове. Але я думаю, що Навроцький буде в другому турі", – пояснює в коментарі Еспресо польський політик, історик і журналіст, ексдепутат Сейму Мирослав Чех.

Тим часом кандидат від Конфедерації Славомір Менцен зберігає за собою від 10 до 13% підтримки електорату. Четверте місце посідає кандидат від "Третього шляху", спікер Сейму Шимон Головня, якого підтримують приблизно 6% поляків. Ще 5-6% опитуваних пророкують успіх кандидату від партії "Разом" Адріану Зандбергу, і дуже близько, фактично із такими ж показниками зупинилася Магдалена Беят від лівиці. І невелике зростання, навіть попри його епатажну поведінку, відбулося в Гжегожа Брауна – його підтримали від 3 до 5% опитаних поляків.

Лідер перегонів – Рафал Тшасковський: шанси на президентство

Рафал Тшасковський. Фото: із відкритих джерел

Рафал Тшасковський має всі шанси опинитися в президентському кріслі. Проте не ось зараз, а після другого туру виборів. Важливим тут буде той момент, як розподіляться голоси тих громадян Польщі, які в першому турі голосуватимуть за інших кандидатів.

"Звичайно, частина не піде, а решта – за того, хто мобілізується більше, хто переконає, – відзначає польський політик. – У будь-якому разі зараз, коли враховувати й дивитись на декларацію голосування в другому турі, то Тшасковський виграє дуже спокійно. І має виграти з величезним відривом від Навроцького. Це одні опитування показують, інші - що відрив не буде таким великим, але однозначно, що Тшасковський має майже стовідсоткові шанси бути президентом".

І такий варіант розвитку виборів є добрим не лише для самих поляків, але й для українців, адже це цілком проєвропейський кандидат, як і "Громадянська коаліція", яка його висуває.

"А сьогодні Європа – це Україна, і Україна – це Європа. Сьогодні всі знають, що основа, стрижень європейської безпеки, майбутнього і всього іншого – це Україна. І тут вирішується доля Європи. Тому Туск приїхав разом із Макроном, Мерцом і Стармером до Києва. З його боку це однозначно сильна декларація", – наголошує Мирослав Чех.

Чого хочуть поляки: чому зростає підтримка лівих кандидатів на виборах президента 2025 року

GettyImages

Серед передвиборчих очікувань польських громадян перше місце посідає питання безпеки у зв’язку з війною в Україні та небезпекою для них самих, важливими залишаються економічні й соціальні питання. Це викликало певні зміни у рівні підтримки тих, хто кандидує на роль президента країни.

"Безпека є на першому місці, але так само підтискають і економічні питання, – підкреслює Мирослав Чех. – Здавалося, що сумарна підтримка правих кандидатів буде вищою за кандидатів із так званого демократичного табору, проєвропейського. А зараз навпаки: сумарна підтримка кандидатів центристських, лівих і широкої проурядової демократичної коаліції – це від 52% до 55%. Натомість консервативних, відповідно, приблизно від 45% до 47%. Це велика зміна порівняно, наприклад, з європейськими виборами і виборами до місцевого самоврядування. Під час виборчих кампаній, завдяки тому що кандидати від лівиці не боялися порушувати соціальні і світоглядні питання, важливі, наприклад, для жінок, виявилося, що їхніх виборців є більше, аніж консервативних".

Серед кандидатів у президенти йдеться про Магдалену Беят та Адріана Зандберга, чиї рейтинги зросли від 1-2% до 4-7%. Звісно, це не означає, що хтось із цих кандидатів має великі шанси потрапити до другого туру, проте серед поляків зростає підтримка представників лівих сил.

Вони порушують теми житла для молоді, доступності медицини й питання дозволу на аборти, про які активно говорили як Беят, так і Занберг. Найімовірніше, ці важливі проблеми й спонукають, зокрема молодих поляків, до підтримки цих кандидатів.

Виклики від ультраправих кандидатів

Кількість радикальних кандидатів на цьогорічних виборах також змушує замислитися, чому ультраправі рухи набирають силу, як стається так, що вони збирають чимало прихильників і яку небезпеку це створює.

Як зауважує Мирослав Чех, це не лише польська тенденція - вона є загальноєвропейською. І сприяють цьому серед іншого й соціальні медіа, де погляди, конкуруючи між собою, руйнують норми та межі, часто підмінюють поняття та підважують правду.

"Правда, здається, не існує. Чорне називають білим, біле – чорним, і все це люди сприймають. Ми живемо у світі величезних потрясінь. Разом із тим шок, який суспільство пережило, COVID, проблема війни, безпеки і загроза європейської, загальносвітової, зрештою глобальної війни створює піддатливий ґрунт для людей, які хочуть знайти прості відповіді на складні запитання або заховатися в такій собі норі. І Навроцький, і Менцен, і Браун, зокрема, використовують те, що люди в Польщі насправді бояться війни з Росією", – говорить він.

Частина тих, хто підтримує цих кандидатів, вважає, що проблемою є Україна, проблема в українцях та в Європі, яка надає підтримку. І разом із тим ці люди хотіли б удати, що загрози не існує. 

"Це відмінна ситуація, від тієї, яка була три роки тому, де теж поляки злякалися, але хотіли підтримувати українців, був рух солідарності, моральна підтримка, разом із допомогою матерям із дітьми, – відзначає експерт. – Зараз почалися політичні калькуляції, розуміння того, що, наприклад, війна дійде до Польщі, бо Росія може атакувати. І тоді починається пошук способів, щоб цієї війни не було".

Попри далеко не примарну загрозу, за даними останніх опитувань, лише 10-12% поляків сказали, що готові боронити свою країну зі зброєю в руках. Тим часом 30% сказали, що поїдуть з країни взагалі, а ще 25% планують у такому випадку переміститися в безпечний район Польщі.

Кандидатом від ультраправих, чия підтримка дещо зросла впродовж фінального передвиборчого періоду, є одіозний Гжегож Браун. За його останні дії – зірвав прапор Європейського Союзу й витер об нього своє взуття – Європарламент позбавив Брауна імунітету. Щобільше, у самій Польщі проти нього відкрила справу прокуратура. Окрім того, за своїми поглядами він є відвертим українофобом.

"Він, звичайно, людина екстравагантна, але він холоднокровний і його кампанія розрахована на те, щоб бути голосом, умовно, людей, які мають антиукраїнські, проросійські погляди, антиєвропейські. Він застосовує епатаж, дуже такий сильний, яскравий, не тратить великих грошей на виборчу компанію, завдяки тому, що всі медіа показують те, що він хоче. Це відкрито проросійська сила, яка в Польщі будує підтримку чи створює електоральне поле для проросійських сил. Він це робить абсолютно свідомо", – окреслює Мирослав Чех постать Брауна.

Тим часом підтримка іншого ультраправого кандидата, Славоміра Менцена, падає. І до цього, ймовірно, спричинилися його останні заяви щодо платного навчання для студентів.

"Це дуже таке показове явище. Ніхто цього не чекав. Жодні аналітики цього не передбачали. Здавалося, оскільки Навроцький має проблеми, то рейтинги Менцена зростуть, він підтискає його, може пройти в другий тур, – розповідає польський політик. – І тут лунає одна його заява - він сказав, що за те, щоб навчання в університетах було платним. Тоді дуже багато людей сказали: о, це не наші погляди. Молодий електорат, який за нього хотів голосувати, сказав: це не наше, ми хочемо безоплатне навчання - чому ми маємо платити? Тому з'явилося місце якраз для лівих кандидатів".