Росія не хоче йти на жодні поступки щодо України, 2026 рік ризику для Європи. Акценти світових ЗМІ 12 січня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 12 січня.

Росія не планує жодних поступок

Роком екзистенційного ризику для Європи назвали 2026-ий автори видання Politico. У цьому році норми, на які покладається Європа, постійно руйнуватимуться і це лише посилиться її слабким лідерством.

"Зовнішній тиск з боку Росії в Україні зростає, Китай підриває промислову базу ЄС, а США, які зараз фактично погрожують анексувати територію союзника НАТО. Це все підриває численні правила ЄС, що виглядають дедалі застарілішими у новому світі – більш транзакційному та менш кооперативному. І жодна з нових тенденцій не показує ознак уповільнення", йдеться у статті на Politico.

Насправді, у 2026 році постійна ерозія норм, на які покладається Європа, лише посилиться слабким лідерством блоку, особливо в так званих країнах "E-3": Німеччині, Франції та Великій Британії. 

Найбільші екзистенційні ризики для Європи, прогнозує видання, випливатимуть з трансатлантичних відносин. Для лідерів блоку ключовою метою на 2025 рік було збереження участі США у війні в Україні. Однак, якщо в 2026-му в цих відносинах з'являться нові загрози, особливо щодо Гренландії, це поставить перед Європою нові значні проблеми.

Рік також починається без жодних ознак поступок з боку Росії щодо вимог про припинення вогню або будь-якої готовності прийняти умови 20-пунктного плану США-ЄС-Україна. Це пояснюється тим, що Володимир Путін розраховує, що військова ситуація в Україні змусить президента України Зеленського капітулювати перед територіальними вимогами. Politico вважає сподівання кремлівського лідера безпідставними.

"Путін помиляється. Підтриманий Європою, Зеленський продовжуватиме чинити опір тиску США щодо територіальних поступок, а натомість все більше націлюватиметься, окрім опору вздовж лінії фронту, ще й на виробництво та експорт російської енергії. Звичайно, це означає, що російські повітряні атаки на українські міста та енергетичну інфраструктуру також збільшаться. Тим не менш, зростання військових витрат Європи, закупівля американської зброї, фінансування Києва та санкції проти Росії, які також спрямовані на джерела доходів від енергетики, можуть допомогти зберегти минулорічний статус-кво", – йдеться в матеріалі.

Миру в Україні не варто чекати швидко

Кінця війни Росії проти України досі не видно. Часті зустрічі високого рівня протягом останніх тижнів між представниками України, США та Європи, а також періодичні обміни думками між США та Росією, цього ніяк не змінили. Припинення вогню немає, військова підтримка Європи та США не підтверджена і, найголовніше, Росія не хоче, щоб війна закінчилася, пише у статті для The Guardian Гвендолін Сассе.

Останні переговори в Парижі змогли об'єднати 35 країн "коаліції охочих". Основною метою було просування принципу та впровадження гарантій безпеки для майбутнього припинення вогню. Участь США разом з європейськими лідерами та ширшою коаліцією партнерів була вартою уваги. Однак фактичний результат залишається нечітким.

Фактичне припинення вогню або мирні переговори досі не розпочалися. Це вимагатиме активної участі України та Росії, а також готовності до компромісу з обох сторін. Поки що лише Україна заявила про таку готовність. Протягом цих переговорів Росія продовжувала та посилювала свої атаки на Україну, зокрема, спрямовані на життєво важливу енергетичну інфраструктуру, тим самим посилюючи фізичний та психологічний тиск на цивільне населення в холодні зимові місяці.

"Паризьку декларацію, оголошену наприкінці переговорів, найкраще можна описати як декларацію про наміри. Вона стосується участі коаліції в механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США, підтримки Збройних Сил України, багатонаціональних сил для України під керівництвом Європи, зобов'язання підтримувати Україну у разі порушення Росією угоди про припинення вогню та зобов'язання щодо довгострокової оборонної співпраці з Україною", – йдеться в статті.

У рамках багатонаціональних сил Велика Британія та Франція знову заявили про свою готовність розмістити війська в Україні після запровадження припинення вогню, як військовий резерв у разі порушення угоди про припинення вогню. Що вважатиметься порушенням і яку відповідь воно повинне спричинити, належить ще визначити. 

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вперше розповів про можливу участь німецьких військ у забезпеченні припинення вогню. Він додав, що вони можуть бути розміщені лише в країнах НАТО, що межують з Україною, і що будь-яке таке рішення вимагатиме схвалення Німеччини. Таким чином, все ще залежатиме від готовності держав Центральної та Східної Європи розмістити німецькі війська.

Надзвичайно важливе значення для забезпечення гарантій безпеки для України має зв'язок між європейськими та іншими військами, значною українською армією та залученням США. Попередній досвід адміністрації Трампа не вселяє великої впевненості в довгостроковій відданості американського президента будь-якій угоді такого штибу.

"Ключоче питання залишається тим самим, що й протягом усього 2025 року: немає видимої політичної волі з боку Росії брати участь у серйозних переговорах. Президент Путін вважає, що час на його боці, і відчуває себе підбадьореним прямими переговорами з Трампом", – підсумовує Гвендолін Сассе.

Велика Британія розробить балістичну ракету для Києва

Уряд Великої Британії розпочинає конкурс на поставку прототипів ракет глибокого удару протягом 12 місяців.

Велика Британія розробить для України нову балістичну ракету глибокого удару. У рамках проєкту під назвою Nightfall британський уряд у неділю заявив про початок конкурсу на швидку розробку балістичних ракет наземного базування, які зможуть нести боєголовку вагою 200 кг (440 фунтів) на відстань понад 500 км (310 миль), йдеться у статті The Guardian.

"Ракети Nightfall можна буде запускати з різних транспортних засобів", – заявило Міністерство оборони Великої Британії, – "Випускаючи кілька ракет поспіль та відводячи їх протягом кількох хвилин, що дозволить українським силам уразити ключові військові цілі, перш ніж російські сили зможуть відповісти".

Три промислові команди отримають по 9 мільйонів фунтів стерлінгів кожна на проектування, розробку та поставку перших трьох ракет Nightfall упродовж 12 місяців для випробувальних стрільб, повідомило Міністерство оборони. 

Зараз до балістичного озброєння України входять ракети ATACMS, які вона отримує від США та власна розробка – "Сапсан".

Україна атакувала російські нафтові платформи у Каспійському морі

У неділю Україна завдала ударів по трьох російських нафтових платформах, що працюють у Каспійському морі, інформує New York Post.

Відео, опубліковані Силами спеціальних операцій (ССО) України, показали як ЗСУ запустили вночі три окремі вибухові безпілотники, спрямовані на бурові платформи, що належать компанії "Лукойл", одному з найбільших російських виробників нафти.

Було видно, як безпілотники пролітають над нафтовими платформами "В. Філановський", "Юрій Корчагін" та "Валерій Грайфер", перш ніж врізатися в них та здетонувати.

"Зафіксовано прямі влучання. Масштаби збитків оцінюються", – йдеться у заяві Генерального штабу України.

НАТО розмістить військовий контингент у Гренландії

Велика Британія та Німеччина обговорюють розміщення сил НАТО в Гренландії, щоб нівелювати загрозу від США.

Група європейських країн на чолі з Великою Британією та Німеччиною обговорює плани щодо військової присутності в Гренландії, щоб показати президенту США Дональду Трампу, що континент серйозно ставиться до безпеки Арктики, та спробувати зменшити американські загрози захоплення самокерованої данської території.

Німеччина запропонує створити спільну місію НАТО для захисту Арктичного регіону, повідомляють джерела, зазначають оглядачі Bloomberg.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер окремо закликав союзників посилити свою присутність у сфері безпеки на Крайній Півночі та нещодавно звернувся до лідерів, включаючи президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, щоб обговорити це питання.

Рейд США з метою захоплення лідера Венесуели цього місяця, а також посилена риторика адміністрації Трампа щодо можливого використання військової сили для контролю над Гренландією змусили європейських лідерів швидко розробити стратегію. Вони хочуть показати, що Європа та Організація Північноатлантичного договору контролюють безпеку регіону, намагаючись підірвати аргументи Трампа щодо анексії Гренландії, сказали анонімні джерела.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зустрінеться цього тижня з державним секретарем США Марко Рубіо, під час якої він обговорить питання Гренландії та роль НАТО у стабільності регіону.