У Румунії може стати президентом свій Трамп, а Путін сподівається не застосовувати ядерну зброю проти України. Акценти світових ЗМІ 5 травня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 5 травня.

Ще один Трамп, але ближче: хто може стати президентом Румунії 

Важливою новиною про яку писали чимало світових медіа стали результати першого туру на посаду президента у сусідній Румунії. Як відзначає CNN, румунський націоналіст і союзник Трампа перемагає у першому турі президентських виборів.

Тож євроскептик Джордже Сіміон лідирує в першому турі президентських виборів у Румунії з майже 41% голосів, випереджаючи мера Бухареста Нікушора Дана (21%). А на третьому місці – єдиний кандидат від правлячої коаліції Крін Антонеску з 20%. Другий тур відбудеться 18 травня. 

Аналітики вважають, що перемога Сіміона може посилити націоналізм, ізолювати країну, послабити інвестиції та східний фланг НАТО. Також важливо, що 38 річний Сіміон виступає проти допомоги Україні та критикує ЄС, підтримуючи ідеї Трампа. Натомість Дан, 55-річний незалежний кандидат, акцентує на антикорупції та прозахідному курсі, але, вірогідно, що йому буде складно перемогти Сіміона через розбіжності з основними партіями, які не змогли висунути єдиного кандидата.

Як пише The Guardian, після публікації результатів екзитполів Сіміон сказав: "Це не просто перемога на виборах, це перемога румунської гідності. Це перемога тих, хто не втратив надії, тих, хто все ще вірить у Румунію, вільну, шановану, суверенну країну".

Британські журналісти теж наголошують на тому, що перемога ультраправих на чолі з Джордже Сіміоном може відвернути Румунію, члена ЄС і НАТО, від прозахідного курсу, послабивши єдність блоку та альянсу. 

"Це може стати ще однією руйнівною силою всередині блоку та трансатлантичного оборонного альянсу. Це також схвалили б консервативні націоналісти в Європі та за її межами, зокрема високопосадовці адміністрації Трампа, такі як віцепрезидент США Джей Ді Венс, який звинуватив Бухарест у запереченні демократії після скасування попереднього голосування через підозри в російському впливі. Тим більше, що ультраправі вже здобули 35% на парламентських виборах", - кажуть у виданні.

Важливо відзначити, що президент Румунії має значні повноваження у зовнішній політиці, безпеці та судових призначеннях. 

У Politico у своїй статті відзначили цікавий факт, що Джордже Сіміон з 2024 році заборонили в'їзд до України на три роки за те, що Київ назвав "систематичною антиукраїнською діяльністю". Хоча сам Сіміон заперечує, що виступає проти України чи те, що він проросійський, стверджуючи, що він просто прорумунський. Йому також неодноразово забороняли в'їзд до Молдови, а Кишинів звинуватив його у загрозі національній безпеці.

"Сіміон, який з гордістю носить вогняно-червоні бейсболки з Дональдом Трампом , описав стиль своєї партії AUR як "трампістський". Багато політичних позицій AUR збігаються з позиціями руху MAGA Трампа, від соціального консерватизму (він позиціонує себе як прохристиянський та просімейний) до припинення військової допомоги Україні. Після парламентських виборів минулого року, його партія, яка заснована лише в 2019 році, посіла другу за величиною кількість місць у румунському парламенті", - пишуть у Politico.

Ще цікаво, що Сіміон назвав праворадикальну прем'єрку Італії Джорджію Мелоні політичним героєм і навіть закликав до "мелонізації" Європи.

Путін знову нагадує про ядерну зброю 

Також західні ЗМІ звернули увагу на недільні заяви диктатора Кремля та президента України. Зокрема, у CNN написали, що Путін відзначив, що Росія нібито має достатньо сил і ресурсів, щоб "довести війну в Україні до логічного завершення", хоча й "сподівається, що не буде потреби застосовувати ядерну зброю".

У Politico нагадують, що у листопаді Путін підписав оновлену версію ядерної доктрини Росії, в якій чітко визначені обставини, за яких він використовуватиме свій атомний арсенал, найбільший у світі. Цей документ знизив поріг для ядерного удару у відповідь на ширший спектр звичайних атак.

Тим часом Зеленський у Празі заявив, що припинення вогню може бути запроваджене будь-якої миті, наголошують у Reuters. Виступаючи на спільній пресконференції з президентом Чехії Петром Павлом, президент Зеленський заявив, що якщо не буде посилено тиск, лідер Кремля Володимир Путін не зробить жодних реальних кроків для припинення конфлікту.

Рекордні втрати росіян на зростаюча хвиля насилля у РФ 

У BBC порахували і написали статтю про те, як Росія зазнала рекордних втрат в Україні у 2024 році. За їх підрахунками, 27 життів потрібно було віддати за кожен кілометр.  

Британці відзначають, що минулий рік став найсмертоноснішим для російських військ з початку повномасштабної війни в Україні: загинуло щонайменше 45 287 людей. Це майже втричі більше, ніж у перший рік вторгнення, і значно перевищує втрати 2023 року, коли в Бахмуті відбувалася найдовша та найсмертоносніша битва війни.

На початку війни втрати зазнавали хвиль під час боїв за ключові місця, але у 2024 році кількість загиблих зростала щомісяця, оскільки лінія фронту повільно просувалася вперед, що дозволило BBC встановити, що Росія втрачала щонайменше 27 життів на кожен кілометр захопленої української території.

"Наразі нам вдалося встановити імена 106 745 російських солдатів, загиблих під час повномасштабного вторгнення в Україну. Справжня цифра явно набагато вища. Військові експерти оцінюють, що ця кількість може охоплювати від 45% до 65% смертей, що означає, наспарвді загинуло від 164 223 до 237 211 осіб", - вважають у виданні. 

А у The Washington Post написали статтю про те, як "злочинці їдуть воювати за Росію, а потім повертаються додому, щоб знову вбивати". 

"Мабуть, найбільш антиутопічним відтінком у суспільстві воєнного часу Володимира Путіна є політика, яка займається помилуванням злочинців, включаючи вбивць та ґвалтівників, якщо вони йдуть воювати на війну", - відзначають у виданні. 

Також зазначається, що російські громади стикаються зі сплеском злочинів як з боку ветеранів, що повертаються, так і з боку злочинців, які використовують війну, щоб вийти з в'язниці. "Але в новій путінській Росії солдати – це нові герої, і жорсткі закони про цензуру воєнного часу залишають мало місця для їх критики", - констатують американські журналісти.

Вони також згадують, що Україна теж рік тому ухвалила закон, який дозволяє злочинцям воювати, але тим, хто засуджений за численні вбивства, сексуальні злочини або порушення законів про національну безпеку, це заборонено.

Минулого року в Росії, за даними Міністерства внутрішніх справ, було зареєстровано 617 301 насильницький злочин, що є найбільшою кількістю з 2014 року, і аналітики стверджують, що культура злочинності та безкарності в російських збройних силах, ймовірно, відіграє певну роль у зростанні злочинності. У 2023 році ця кількість становила 589 000, порівняно з 437 300 у 2017 році.

Читайте також: Зникла, закатована, повернута без внутрішніх органів: що відомо про полон і смерть журналістки Вікторії Рощиної