Зеленський має позбавитися найближчих друзів, а українські дрони скасували парад у Санкт-Петербурзі. Акценти світових ЗМІ 28 липня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 28 липня.

Імідж Зеленського постраждав і він "втратив блиск" серед партнерів

Володимир Зеленський, фото: V_Zelenskiy_official

Світові медіа продовжують обговорювати протести в Україні та суперечливі дії української влади. Зокрема, у The New York Times написали, що "ЄС скорочує допомогу Україні через побоювання щодо корупції". У виданні відзначають: "Скорочення на 1,7 мільярда доларів стало завершенням важкого тижня для президента Володимира Зеленського". 

Джеймс Вассерстром, американський експерт з боротьби з корупцією, сказав в інтерв'ю, що "блиск точно зникає" з лідерства Зеленського у воєнний час серед урядів, які надають фінансову допомогу. Він додав: "У спільноті донорів є роздратування Зеленським". 

У виданні відзначають, хоч Зеленський вже змінив курс, подавши до парламенту новий законопроєкт про відновлення незалежності агентств і це заспокоїло вуличні протести, але не змогло запобігти скороченню допомоги ЄС, яке вже було ухвалено на основі давніх рекомендацій.

"Два відомства – НАБУ та САП – розслідували діяльність провідних міністрів уряду Зеленського. Рішення президента "вставити палицю в колеса", хоча й скасоване, викликало звинувачення у кумівстві, що поставило під загрозу підтримку з боку груп громадянського суспільства в країні та західних країн, які фінансують війну", - наголошують у The New York Times. 

Американські журналісти нагадують, що ЄС створив механізм допомоги Україні минулого року та пообіцяв 50 мільярдів євро протягом трьох років на відновлення після війни та підготовку країни до вступу до ЄС. Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє повідомив журналістам у Брюсселі в п'ятницю, що Україна звернулася з проханням про виплату коштів у червні, попри невиконання трьох із 16 критеріїв, включаючи невиконання призначень до спеціалізованого антикорупційного суду.

"Критики в Україні скаржаться на постійне посилення влади урядом Зеленського в умовах воєнного стану, а розслідування спрямовані проти журналістів, активістів та опозиційних політиків. Його адміністрація відсторонила обраних мерів та губернаторів у багатьох регіонах на користь військових адміністраторів. Іноземні союзники розділилися в думках щодо цих кроків: одні кажуть, що вони необхідні для того, щоб міцно контролювати країну у воєнний час, тоді як інші відкидають їх як грубе захоплення влади", - пишуть у The New York Times.

У виданні також нагадують про проблеми з Бюро економічної безпеки. Адже цього року незалежна комісія обрала головного детектива у справі ексміністра Чернишова, Олександра Цивінського, керівником відділу фінансових злочинів – Бюро економічної безпеки.

"Але уряд Зеленського відмовився призначити Цивінського на цю посаду, залишивши посаду вакантною. Затвердження посади до четверга є умовою для Міжнародного валютного фонду продовжити виплату допомоги в рамках чотирирічної програми допомоги на суму 15,6 мільярда доларів, розпочатої у 2023 році", - підсумовують у виданні.

У Bloomberg висловили думку, що "Володимир Зеленський має врятувати власне президентство". Колумніст Bloomberg Марк Чемпіон написав, що помилка президента України щодо корупції "підірвала його колись героїчний імідж".

"Президент України, комік, який став військовим лідером у стилі Черчилля, Володимир Зеленський, відмовився від свого рішення захопити контроль над національними антикорупційними органами. Це запобігає потенційній катастрофі для його країни, і він заслуговує на певну похвалу за такий поворот. Але що з ним робити тепер? Героїчна броня Зеленського розбита. Його невдалий крок має нагадувати нам, що він не був популярним президентом до повноцінного вторгнення Росії в лютому 2022 року, рейтинг схвалення якого коливався близько 25%. Саме його реакція на війну, водночас справді сувора та блискуче підготовлена президентським штабом, який він набрав зі своєї старої телекомпанії "Квартал 95", зробила його геополітичною рок-зіркою", - пише Чемпіон.

Він нагадує, що українці так завзято борються, бо знають, що є іншими, ніж росіянами. 

"Бути українцем – це не лише територія чи мова, а й відмова знову стати підданим, яким керує репресивний клептократичний режим по сусідству. Ця боротьба триває десятиліттями, якщо не століттями. … Війна є продовженням цієї боротьби. Йдеться не лише про суверенітет, а й про те, щоб примусити власні клептократичні еліти України встановити демократію європейського зразка та ринкову економіку, що керується верховенством права", - каже колумніст.

Чемпіон пише, що навіть, якщо парламент ухвалить нове рішення, то помилкове рішення Зеленського і його команди залишить тривалий слід, оскільки "мотиви були дуже прозорими".

"Це сталося після того, як Національне антикорупційне бюро звинуватило близького друга та союзника Зеленського Олексія Чернишова в отриманні великого хабара та наближалося до співзасновника президента "Кварталу 95" Тимура Міндіча.  Зараз Зеленського не слід просити про відставку. Це перспектива, від якої у російських державних ЗМІ слинки течуть. Вибори, що відбудуться на тлі воєнних розладів, розірвуть Україну на шматки. Тим не менш, Зеленський повинен перетворити цю помилку на можливість, якщо він хоче зберегти спадщину, на яку заслуговує його раннє лідерство у війні. Ці події викрили реальність корупції воєнного часу, зокрема в оборонній промисловості, та її проникнення на найвищі рівні. Настав час навести лад, і якщо це означає позбавлення від найближчих друзів, нехай так і буде", - констатує колумніст Bloomberg.

День Військово-морського флоту Росії без параду через українські дрони 

курсанти в Санкт-Петербурзі, фото: gettyimages

А у The New York Post написали, що атаки українських безпілотників змусили Росію скасувати військово-морський парад під час візиту Путіна. 

Адже у неділю українські безпілотники атакували Санкт-Петербург, що змусило аеропорт міста закритися на п'ять годин, повідомила російська влада. Це сталося під час святкування Дня Військово-морського флоту Росії, коли Путін перебував у місті. Тому традиційний військово-морський парад на річці Неві скасували через безпекові загрози, про що Кремль повідомляв ще на початку липня.

Путін прибув до штаб-квартири ВМС на катері та спостерігав за навчаннями флоту, заявивши, що свято відзначають у "робочій обстановці" для перевірки бойової готовності.

У Der Spiegel відзначили, що Путін анонсував подальшу модернізацію російського флоту. Зокрема, ді бригади морської піхоти будуть перетворені на дивізії до кінця року, а ще три – незабаром, сказав Путін. 

Згідно з офіційними даними, у п'ятиденних маневрах, які завершилися в неділю, у "День Військово-морського флоту" Росії, взяли участь понад 150 військових кораблів та суден постачання, 120 літаків та гелікоптерів, а також понад 15 000 військовослужбовців. Військові навчання проходили одночасно в Балтійському, Північному Льодовитому та Тихому океанах, а також у Каспійському морі. 

Тим часом Росія розпочала перші прямі рейси з Москви до Пхеньяна (столиці КНДР), пише Bloomberg. 

"Перший прямий рейс Росії з Москви до Пхеньяна вилетів у неділю ввечері, що свідчить про поглиблення зв'язків з ізольованою комуністичною державою. За даними України, Північна Корея зараз постачає до 40% боєприпасів Росії для війни. Росія та Північна Корея також мають намір відновити морське сполучення", - додають у виданні.

Європейці готуються "по-багатому" закуповувати зброю у США для України 

Президент США Дональд Трамп і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в Овальному кабінеті Білого дому 05 червня 2025 року, фото: Getty Images

У The Washington Post написали статтю про те, як Європа готова витрачати багато мільярдів євро на купівлю американської зброї для України. 

Цього року Німеччина внесла зміни до своєї конституції, щоб дозволити Берліну позичати сотні мільярдів євро на військові витрати, включаючи озброєння для України. Норвегія може використовувати свої надзвичайні нафтові багатства для фінансування протиповітряної оборони. Інші європейські країни говорять про об'єднання коштів, але досі не впевнені, як вони оплачуватимуть озброєння Києва, пишуть у виданні. 

"Тепер, коли президент Дональд Трамп погодився дозволити постачання американської зброї до України – за умови, що європейці оплатять рахунки –  тривають складні переговори щодо того, яке обладнання вони можуть надати та за які кошти. Різні ідеї розробляються, але для початку, за словами чиновників, їм потрібно охопити близько 10 мільярдів доларів озброєння", - відзначають у The Washington Post. 

Європейські союзники України планують скористатися схемою адміністрації Трампа, яка дозволяє передавати Україні наявні системи озброєння чи боєприпаси з подальшою заміною. Вашингтон також може перенаправляти поставки, призначені для інших країн, для реекспорту в Україну. Основна увага приділяється системам ППО Patriot та ракетам-перехоплювачам для захисту від російських балістичних атак. Німеччина готова профінансувати дві батареї та веде переговори з іншими країнами щодо спільного фінансування.

"Новий уряд Німеччини створив більше можливостей для маневрування, схваливши величезний план витрат, який послаблює традиційно суворі обмеження федерального боргу. План може дозволити витратити до 1 трильйона доларів на оборону та інфраструктуру протягом наступного десятиліття. Норвегія, країна, яка перетворила доходи від нафти на найбільший у світі суверенний фонд добробуту , також запропонувала допомогти оплатити систему Patriot. Норвегія більш ніж подвоїла свою обіцянку допомоги Україні до 7,8 мільярда доларів на цей рік", - кажуть у The Washington Post. 

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте теж заявив, що щонайменше шість інших країн – Данія, Швеція, Фінляндія, Велика Британія, Нідерланди та Канада – готові зробити свій внесок.

Читайте також: Німеччина хоче випередити РФ за грошима на оборону: чи стане вона військовим гігантом Європи та як це вплине на Україну