У Франції скасували Чорний кодекс, який дозволяв поводитися з рабами як з майном

Протягом майже 180 років після того, як Франція скасувала рабство, залишався чинним Кодекс Нуар (Чорний кодекс), який дозволяв поводитися з поневоленими людьми як з майном, працювати, бити, продавати, ґвалтувати або вбивати

Зміст

Про це повідомляє The Guardian.

Французський парламент остаточно скасував так званий "Кодекс Нуар" (Чорний кодекс) — колоніальний закон XVII століття, який понад півтора століття після формального скасування рабства залишався чинним у правовій системі країни.

Документ, ухвалений ще 1685 року за короля Людовик XIV, регламентував життя поневолених людей у французьких колоніях і фактично закріплював їхній статус як власності. Його норми дозволяли жорстоке поводження, продаж і повне позбавлення прав людей, перетворених на рабів.

У четвер Національні збори Франції одноголосно проголосували за його скасування — 254 голоси "за" і жодного "проти", що стало рідкісним прикладом політичної єдності в парламенті.

Як наголошувалося під час дебатів, "протягом майже 180 років після того, як Франція скасувала рабство, залишався чинним Кодекс Нуар, який дозволяв поводитися з поневоленими людьми як з майном, працювати, бити, продавати, ґвалтувати або вбивати".

Французький президент Еммануель Макрон привітав рішення та назвав його важливим кроком у переосмисленні колоніальної спадщини. Він заявив, що цей кодекс "ніколи не мав би пережити скасування рабства у 1848 році", а мовчання щодо нього стало "формою образи". Макрон також зазначив, що питання можливих репарацій "ми не повинні відмовлятися", але водночас "не повинні давати неправдивих обіцянок".

Історично Франція була однією з найбільших рабовласницьких держав світу — вона вивезла близько 1,4 млн африканців до своїх колоній. Наслідки цієї системи й досі відчутні: заморські департаменти Франції залишаються серед найбідніших регіонів країни з вищим рівнем безробіття та соціальною нерівністю.

Скасування Кодексу Нуар розглядають як символічний, але важливий крок у переосмисленні колоніального минулого Франції та потенційне відкриття дискусії про історичну відповідальність і можливі репарації.