Про це в коментарі "Радіо Свобода" заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик.
"Згідно з чинним законодавством України будь-які вибори у воєнний час, під час оголошення воєнного стану не проводяться. Тому жодних повідомлень або жодних якихось речей ЦВК не тільки не отримала, але й не могла отримати. Ми – незалежний виборчий орган, ми керуємося виключно законом. Вибори, зокрема президента України, призначаються постановою Верховної Ради. Ви і я не бачили ані проєкту такої постанови, ані будь-яких інших офіційних документів", – сказав він і нагадав, що президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про продовження в Україні воєнного стану ще на 90 днів.
За словами Дубовика, передвиборча кампанія в разі проведення виборів навесні 2024 року мала б стартувати у грудні. Однак наразі немає юридичних підстав говорити про організацію виборчого процесу без відповідних змін у законодавстві. Президент Зеленський виконуватиме повноваження до обрання нового голови держави, коли б це волевиявлення народу не відбулося.
"Скільки б не було спекуляцій щодо цієї теми, в Конституції чітко записано, що президент України виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного президента України. Все решта – це політичні спекуляції, щодо закінчення повноважень, переходу якихось повноважень. Конституція чітко дає відповіді на ці запитання. Закон про воєнний стан чітко визначає, що під час воєнного стану вибори не проводяться. Іншого поки що немає, змін до законодавства немає. Тобто немає підстав, принаймні юридичних, говорити про щось на даний час", - сказав Дубовик.
"Не буде нового президента, обраного на виборах, – черговий президент продовжує виконувати свої повноваження. Конституція це чітко визначає", - наголосив він.
У травні очільник Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявляв про необхідність провести в Україні вільні та чесні вибори, попри війну. На це секретар Ради нацбезпеки й оборони України Данілов категорично відповів: "Жодних виборів, включно з президентськими й парламентськими, в Україні під час дії воєнного стану бути не може".
А 28 липня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Конституція України не забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, але нині необхідно тримати баланс.
У серпні віцеспікер Ради Корнієнко сказав, що є щонайменше три категорії людей, які не зможуть узяти участь у виборах. Перша категорія — біженці. За словами Корнієнка, такої кількості інфраструктури, яка дасть змогу проголосувати всім охочим, за кордоном просто немає. Друга категорія — внутрішньо переміщені особи. Тут можуть виникнути проблеми з обліком і формуванням списків. Третя категорія — військові.
7 вересня секретар РНБО Данілов сказав, що Україна програє війну, якщо проведе вибори. "Я можу сказати: щойно агітатори зайдуть в окопи — ми програємо. Не може агітація бути в окопах, а наші люди перебувають в окопах. А завдання держави досить просте — забезпечити голосування кожного", — сказав він.
Водночас низка громадських організацій виступили проти виборів в Україні під час війни, зазначивши, що формальний акт голосування не дорівнює демократії. Також 81% опитаних КМІС виступили проти виборів під час дії правового режиму воєнного стану.
3 листопада нардепка Аліна Загоруйко заявила, що в Раді готуються до виборів після війни. Своєю чергою нардеп Федір Веніславський заявив, що в разі проведення виборів президента під час війни будуть підстави сумніватися в його легітимності.
6 листопада Володимир Зеленський заявив, що у воєнний час вкидати в суспільство обговорення виборів є "безвідповідальним та легковажним"