Тимчасово окупований ворогом Крим зараз знову у центрі уваги впливових міжнародних ЗМІ, які часом висловлюють дивні думки. Наприклад, згадаю публікацію в журналі The Economist з показовою назвою про те, що спроба України повернути Крим була б кривавою й важкою, а на підтримку Заходу Київ навряд чи може розраховувати. Разом з тим, є чітке ставлення і народу України, військового і політичного керівництва нашої держави у питанні щодо Криму і полягає воно у тому, що лише повернення Криму завершить війну. Є очікування, що це має відбутися наступного року.
На думку Андрія Риженка, капітана 1 рангу запасу ВМС ЗС України та експерта Центру оборонних стратегій, щоб заволодіти Кримом потрібен певний час і серйозні ресурси. Так було останні 150 років під час війн навколо півострова, коли одна сторона мала перевагу в чисельності. Це обов’язково має бути враховано. Тим більше, південь Криму — це гірська місцевість, вдала для елементів оборони.
Що стосується заходу у Крим через континентальну частину України (через перешийок), наступальна сторона має діяти нестандартно, щоб розв'язати питання входу на півострів. В основі плану має бути нестандартне рішення з елементами завчасної підготовки до проведення такої операції. У цьому ЗСУ може допомогти нова високотехнологічна зброя та ретельний аналіз слабких місць супротивника.
Але з моменту анексії Криму, останніх 8 років, РФ перетворила півострів у бастіон, цитадель проєкції сили. Там створено багато формувань для захисту й оборони, починаючи з 22-го армійського корпусу ЧФ РФ, який зараз діє на території тимчасово окупованої Херсонщини. Зараз важко сказати, в якому стані це угруповання. Адже воно кілька місяців перебувало спочатку на правому березі, а зараз на лівому березі Херсона.
Українська армія розпочала процес демілітаризації Криму, коли ми говоримо і про Керченський міст, і про удари по летовищах та бухтах ЧФ РФ. Також є й інші об'єкти, які зможуть зменшити військовий потенціал Росії на півострові.
Андрій Риженко вважає, що треба знищувати об’єкти, які забезпечують противнику перевагу. Це летовища, тому що Росія має перевагу у повітрі. Ворог регулярно здійснює удари з повітря по південній частині України та позиціях ЗСУ. Це бухти, де концентрується ударна сила ЧФ: ракетні та десантні кораблі, які перебувають у бойовій готовності. У разі отримання сигналу, вони швидко можуть провести операцію. Також це системи ППО, тому що вони захищають ці летовища. Зараз у Крим перекинуто багато систем С-300 та С-400. Також потрібно виявляти місця, де сконцентрована ракетна зброя, і це цілі для первинного ураження ворога. Ще треба виявляти елементи систем управління, тобто це зв'язок, спостереження та пункти прийняття рішень.
Експерт Центру оборонних стратегій зазначив, що у Криму є об‘єкти, до яких виникають питання щодо їхнього призначення. Зокрема об‘єкт "Сотка", Інкерманські штольні, база для підводних човнів, яка перебуває в скелях.
Ці об‘єкти скоріш раритетні. База підводних човнів у Балаклаві створювалась під проєкти, які вже не існують, і вже великі човни по габаритах туди не зайдуть. А на базі з 1994 року демонтовано багато обладнання, потім там був музей ВМС. За певних умов базу можливо відновити. Були індикатори, що якісь роботи там проводяться у районі виходу вентиляційних отворів з цієї бази підводних човнів. Об‘єкт "Сотка" вже теж застарілий, але росіяни продовжують його використовувати. Він може мати ефективність, але не таку, як сучасні комплекси. Інкерманські штольні можуть бути використані, вони й зараз функціонують, також там може бути розташована ракетна або інша зброя.
З'явилася інформація, що Німеччина ухвалила рішення про постачання Україні додаткової кількості сучасних гаубиць та зенітних танків і про це заявив голова комітету з питань оборони Бундестагу, але поки невідомо про кількість та часові показники щодо постачання таких систем озброєння.
Олег Катков, військовий експерт та головний редактор Defence Express, зауважив, що танки Gepard входять у кожний пакет військової допомоги від Німеччини і їхня кількість постійно збільшується, також постачання боєприпасів до Gepard вирішені. Сама система показала себе досить ефективною, наприклад, витрати на такий об'єкт як Shahed 136 складає у середньому 7 снарядів, а максимум 10. Аналогічні витрати йдуть відносно і крилатих ракет.
Щодо Panzerhaubitze 2000, кількість цих систем має становити 25, а зараз маємо 19. Якщо мова йде виключно про передачу Німеччиною Panzerhaubitze 2000, то ще 10 таких САУ можемо очікувати від Берліна. Ця система має надвисоку ефективність, але враховуючи її високий ступінь автоматизації, то ці САУ виходять з ладу, що не є секретом. Їхній штатний норматив використання – 100 пострілів на добу, але в умовах реальних бойових дій 100 пострілів, на мій погляд, не досить адекватно. За інформацією від The Wall Street Journal певна частина цих САУ перебуває постійно на ремонті, а навіть і до 50%.
Приблизно, починаючи з вересня, Німеччина кратно збільшила свою допомогу озброєнням: як у грошовому еквіваленті, так і у прямих зразках.
Однак, ми поки не бачимо Leopard- 2 у строю ЗСУ, але у будь-якому випадку це має затвердити парламент Німеччини. Є величезні фактори, які дозволяють оптимістично дивитися на це питання. Постачання Україні танків - це не тільки поставити залізо, а й забезпечення всього матеріального базису, починаючи з трала, на якому цей танк має доїхати до поля бою. Україна вже почала отримувати такі трали не тільки від США, а й від Німеччини. Це може бути добрим маркером, що рішення щодо танків прийнято й очікується офіційне оформлення. Відомо, що українські бійці вже проходять відповідне навчання, лише очікується політичне рішення. А якщо воно буде прийняте, то техніка вже матиме екіпажі.