Українська перемога може стати унікальною у світовій історії

Ще один контекст очікуваного українського наступу.

В новітній історії справді траплялося, що країна, яка має ядерну зброю, програвала війну країні, яка не має ядерної зброї.

Але, якщо не помиляюся, всі такі програші можна розділити на дві категорії.

Або війна відбувалася лише за підтримки ядерних держав і не завершувалася повним розгромом одної зі сторін (Корейська війна 1950-1953 років).

Або країна, яка має ядерну зброю, безпосередньо була одною з воюючих сторін на території іншої країни, і зрештою сама вирішувала вивести свої війська з цієї країни, розцінивши продовження війни як безперспективне (США у В'єтнамі, Китай знов-таки у В'єтнамі /1979/, СРСР в Афганістані).

Читайте також: Головне — не дати себе розхитати

Жодного разу не було такого, щоби країна, яка не має ядерної зброї, просто викинула зі своєї території війська країни, яка має ядерну зброю.

Жодного разу не було такого, щоби країна, яка не має ядерної зброї, просто викинула зі своєї території війська країни, яка має ядерну зброю

Щоправда, для припинення Корейської війни знадобилася смерть Сталіна, для виведення армії США з В'єтнаму знадобилися масові протести в США і чергова зміна президента, а для виведення військ СРСР з Афганістану мали спершу померти Брежнєв, Андропов та Черненко. Тому цей сценарій точно не про найближче майбутнє.

Читайте також: Олексій Панич: Три найважливіші помилки Заходу у розумінні Росії

Але й силовий вихід української армії на кордони до 2014 року був би безпрецедентною подією для новітньої історії, бо так з ядерними державами ще ніхто ніколи не вчиняв.

І не факт, що для ядерних держав такий прецедент є бажаним.

Джерело

Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.