Абу-Дабі 2.0: що приніс новий раунд переговорів України, США та РФ

Перебіг переговорів: склад делегацій і формат роботи

Переговорний процес в ОАЕ, фото: t.me/umerov_rustem

Другий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією відбувся в Абу-Дабі 4 – 5 лютого. Першого дня зустрічі тривали близько п’яти годин, а другого про завершення повідомили приблизно через три години після старту.

Україну представляла команда на чолі з Рустем Умєров, до якої увійшли також керівник ОП Кирило Буданов, радник керівника ОП Олександр Бевз, перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця, начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов, заступник начальника ГУР Міноборони України Вадим Скибіцький та лідер фракції СН у Раді Давид Арахамія;

Американська сторона делегувала в Абу-Дабі спецпредставника президента США Стіва Віткоффа, Джареда Кушнера, міністра армії США Дена Дрісколла, командувача Європейського командування збройних сил США Алексуса Грінкевича і комісара Федеральної служби закупівель в Управлінні загальних служб США Джоша Грюнбаума.

Росія, за словами Умєрова, була представлена ​​на "високому воєнному рівні". Разом із тим з фото зрозуміло, що її й надалі очолює начальник ГРУ Ігор Костюков.

Як зазначив Умєров, переговорний процес відбувався у форматах тристоронніх консультацій, роботи в групах та подальшої синхронізації позицій.

Читайте також: Кремлівський силовик на переговорах в Абу-Дабі: хто такий Ігор Костюков

"Конструктивно" і з продовженням: які заяви пролунали після переговорів

фото: t.me/umerov_rustem

Президент України Володимир Зеленський назвав переговори непростими, але конструктивними, наголосивши, що українська сторона наполягає на реальних результатах, а не деклараціях. Він також повідомив, що сторони домовилися готувати наступну зустріч.

"Найближчим часом плануються наступні зустрічі. Вірогідно, в Америці. Ми готові до всіх робочих форматів, які можуть реально наблизити мир і зробити його надійним, тривалим і таким, що позбавляє Росію апетиту воювати далі. Важливо, щоб ця війна закінчилася так, щоб у Росії не було винагороди за агресію. Це один із ключових принципів, які повертають і гарантують справжню безпеку", – підкреслив Зеленський.

Він запевнив, що Україна готова до всіх робочих форматів, які можуть реально наблизити мир та зробити його надійним, тривалим і таким, що позбавляє Росію апетиту воювати далі. 

За словами Рустема Умєрова, упродовж обох днів обговорення були зосереджені на шляхах створення умов для досягнення тривалого миру. Проте конкретних домовленостей очільник делегації наразі не озвучував.

"Протягом двох днів делегації провели широкі обговорення решти невирішених питань, зокрема методів упровадження перемирʼя та моніторингу припинення воєнних дій", – розповів він.

Американська сторона оцінила раунд як змістовний, підкресливши важливість навіть обмежених, але конкретних домовленостей. Представники США наголосили, що процес переговорів розглядається як поступовий і потребує часу. Зокрема Віткофф акцентував на домовленості про обмін полоненими як на крокові до прогресу.

"Обговорення триватимуть, і в найближчі тижні очікується подальший прогрес", – зазначив спецпосланець президента США.

Тим часом Дональд Трамп під час промови на 74-му Національному молитовному сніданку заявив, що Україна та Росія майже досягли згоди у врегулюванні війни. Ці його слова пролунали після завершення другого раунду переговорів.

"Україна і РФ дуже близькі до врегулювання війни і майже досягли цього", — зазначив він.

Водночас президент США не уточнив, у яких саме питаннях сторони наблизилися до врегулювання.

Про наявність прогресу в мирних переговорах також заявив посланець Путіна Кирило Дмитрієв. Поряд із тим у прокремлівських медіа почала циркулювати інформація про те, що РФ начебто висунула нову вимогу – "визнання Донбасу" російським усіма країнами світу.

Обмін полоненими як ключовий практичний результат

фото: фб-сторінка Володимира Зеленського

Найвідчутнішим результатом переговорів став обмін полоненими, погоджений сторонами за підсумками зустрічей. 

Це перший великий обмін за п’ять місяців і єдиний крок, який сторони підтвердили офіційно. Він відбувся одразу ж 5 лютого, і загалом вдалося обміняти 314 людей. А отже додому повернулися 157 українців. 

"Ми повернули додому ще 157 українців – військових і цивільних. Це була тривала та напружена операція, маємо гідний результат. 139 зі звільнених перебували в неволі ще з 2022 року. Серед тих, хто повертається додому, – 19 незаконно засуджених захисників, 15 із них – до довічного ув’язнення. А також – оборонці Маріуполя. Ці люди пройшли через надзвичайно важкі випробування, але вистояли", – написав керівник ОП Кирило Буданов.

В Україні також наголосили, що гуманітарний трек залишається одним із небагатьох напрямів, де можливі конкретні рішення навіть за відсутності політичного прориву. Американські представники назвали обмін прикладом того, як переговори можуть давати практичний результат.

"Цього результату вдалося досягти завдяки детально опрацьованим і продуктивним мирним переговорам. Хоча попереду ще багато роботи, такі кроки свідчать про те, що постійні дипломатичні зусилля дають відчутні результати і сприяють припиненню війни в Україні", – сказав Стівен Віткофф.

Як зауважив в етері Еспресо дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011) Роман Безсмертний, обмін військовополоненими залишається найважливішою частиною переговорів з Росією, натомість сам процес наразі не дійшов навіть до нульової позиції.

"Найважливішою складовою цих переговорів дійсно є обмін військовополоненими. Це дуже важливо. Однак якщо відбувається така річ, то з точки зору переговорного процесу це означає, що переговори навіть не дійшли до нульової позиції. Адже такий крок або аналогічні кроки називаються "встановленням довіри між переговорними сторонами, – пояснив Безсмертний і додав: – Тобто в цьому випадку говорити про змістовну розмову з приводу позицій, які оголошувалися, зокрема й територіальних, – передчасно".

Паралельний трек: на тлі Абу-Дабі США та РФ повертаються до ядерної теми

фото: gettyimages

Паралельно з тристоронніми переговорами Сполучені Штати та Росія подають сигнали про готовність відновити діалог щодо контролю над ядерними озброєннями, саме про це вони домовились в Абу-Дабі 5 лютого. Переговори щодо ядерного контролю з російськими чиновниками вели спецпредставники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

Американська сторона неодноразово наголошувала, що стратегічна стабільність і ядерна безпека залишаються окремим, але критично важливим треком у відносинах з Москвою, навіть на тлі війни РФ проти України.Зокрема, у Вашингтоні говорять про необхідність оновлення рамок попереднього договору, термін дії якого сплив якраз 5 лютого 2026 році. Попередньо він мав завершитися ще у 2021 році, проте свого часу сторони домовилися про продовження дії на 5 років. Разом із тим 2023 року Путін призупинив участь Росії в договорі: зупини інспекції та обмін інформацією, але пообіцяв дотримуватися встановлених лімітів. 

Але фактично у цей момент США та Росія вступили в еру ядерної невизначеності, що становить небезпеку для світу, вважають у Bloomberg. Термін дії договору закінчився в той час, коли відносини між Росією та Європою погіршилися до найгіршого рівня за останні десятиліття через війну в Україні та невизначеність серед союзників США щодо їх довгострокового зобов'язання перед військовим альянсом НАТО. Китай посилює свої стратегічні сили, а інші країни розглядають необхідність ядерної зброї для захисту себе, оскільки великі держави все більше борються за домінування у своїх регіонах.

З огляду на ці нюанси переговори в Абу-Дабі відбуваються на тлі складнішої дипломатичної мозаїки, де тристоронні зустрічі також мають певний вплив на загальну логіку контактів між Вашингтоном і Москвою.