Через 2-4 доби можемо опинитися в ситуації, коли не 23, а вже 50 БПЛА до нас залітає, - польський дипломат Ціхоцький

Таку думку в етері Еспресо висловив Бартош Ціхоцький, надзвичайний і повноважний посол Польщі в Україні у 2019-2023 рр., в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському.

"Ще занадто рано стверджувати, що це була агресія чи яким чином БПЛА зайшли в повітряний простір Польщі, чи вони були запрограмовані на деякі цілі на території Польщі. Наслідки такого висновку будуть інші, ніж якщо ці БПЛА були запрограмовані на цілі в Україні, але зайшли тимчасово в наш простір. Ще інші висновки, що було б дуже погано, бо це вже політичні наслідки, якби з’ясувалося, що ці БПЛА опинилися в повітряному просторі Польщі через роботу РЕБів України чи Білорусі. Поки що Дональд Туск сказав про 19 БПЛА, деякі джерела кажуть про 23, і це багато. Ми побачили швидку реакцію не тільки польських повітряних сил, а й союзних", - прокоментував Бартош Ціхоцький.

За його словами, у повітрі працювали F-35 Нідерландів. Декілька БПЛА були нейтралізовані польською оборонною системою НАТО. І дуже добре, що спрацював союзний механізм, натівський, а не тільки польський. Ні жертв, ні поранених немає, але зрозуміло, що наступного разу може бути менше щастя й такі жертви можуть бути.

"Поки що бачимо консолідовану позицію польського політичного істеблішменту. Не є секретом для українських читачів, що в Польщі дуже конфліктна ситуація між президентом і ліберальним урядом та консервативною опозицією. Але цей інцидент підштовхує до консолідації та співпраці, і це дуже добре. Подивимося, які висновки, які емоції в польському суспільстві, в міжнародному суспільстві, в НАТО зараз здобудуть перевагу. Я сподіваюся, що в Польщі тепер згадали про складні умови й обставини польсько-українських відносин, що суспільство Польщі зараз повернеться до стану 2022 року й буде підтримувати рішення уряду щодо надання Україні допомоги", - зауважив дипломат.

На його думку, найдешевший і найбільш ефективний шлях підвищити рівень безпеки Польщі – надати Україні стільки обладнання й допомоги, щоб до Польщі не долітали ніякі російські дрони, а також потрібно збільшити санкційний тиск на Росію.

"Було перекрито польські аеропорти, цивільні літаки не літали, ця процедура ефективно спрацювала. Але я впевнений, що це перша така ситуація, не остання, що через 2-4 доби можемо опинитися в ситуації, коли не 23, а вже 50 БПЛА до нас залітає. Нам у Польщі треба зрозуміти, що це може повторюватися, що можуть бути жертви й матеріальні втрати. Що не треба панікувати, не треба йти на якісь надмірні кроки, але треба й цивільному населенню розуміти, як діяти. Треба навчатися, треба користатися досвідом України, і не тільки теоретично. Запроваджувати лекції про досвід з України, треба більш тісно нам співпрацювати, в Україні мають працювати наші офіцери зв’язку не тільки при посольстві, але й у вашому Генштабі, в оперативних штабах, як це відбувається у військових інших держав, щоб мінімізувати ризик утрат в майбутньому", - резюмував Ціхоцький.

"Шахеди" у повітряному просторі Польщі. Що відомо

Оперативне командування Збройних сил Польщі приводило засоби повітряної оборони та авіацію у стан найвищої готовності через нічну атаку 10 вересня Росії на Україну. Російські дрони порушили повітряний простір країни. Мова йде про більше ніж 20 БПЛА, працювала ППО.

У селі Люблінського воєводства в Польщі уламки дрона впали на житловий будинок, ніхто не постраждав. 

На фоні атаки президент Володимир Зеленський заявив про готовність України допомогти Варшаві в розбудові системи оповіщення та захисту від викликів РФ. Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн каже, що ЄС будуватиме "стіну проти дронів".

Згодом стало відомо, що НАТО активувало Статтю 4 Північноатлантичного договору після вторгнення російських дронів на територію Польщі.