Драфт миру від Зеленського: між референдумом, мобілізацією і законом

Варто зазначити, що цю інформацію президент озвучив на закритій зустрічі з обмеженим колом медіа, точна кількість яких публічно не розголошувалася. Як пізніше уточнив радник президента Дмитро Литвин у чаті Офісу президента в WhatsApp, офіційної публікації цього драфту на ресурсах глави держави наразі не передбачається. У зв’язку з цим Еспресо не може гарантувати абсолютну коректність формулювань усіх 20 пунктів, оскільки змушений посилатися на публікації медіа, які були запрошені на цю зустріч.

Мирні пункти: так звана дорожня карта із 20 умовами

фото: YouTube

Оприлюднений Зеленським перелік подається як рамкове бачення завершення війни і скоріше направлений прозондувати реакцію українців  на його деталі. Але це не є деталізований план дій. Що більше, у різних медіа, присутніх на закритій зустрічі, формулювання пунктів частково відрізняються, однак загальна логіка драфту зводиться до кількох ключових блоків: безпековий, політико-правовий, внутрішній та міжнародний.

Із вже добре відомого за попередніми обговореннями в інформаційному просторі як України, так і світу, йдеться про припинення бойових дій, гарантії безпеки та контроль за виконанням домовленостей. Сюди ж варто додати роль партнерів у цьому процесі, а також застосування міжнародних механізмів, зокрема тут – про членство в ЄС та укладення угоди про вільну торгівлю між Україною та США.

Проте важливішими у новій озвученій дорожній карті є такі пункти, як скасування воєнного стану та мобілізації у разі підписання мирної угоди, і проведення виборів. І не менш важливим є пункт про референдум, який мав би відбутися у контексті вирішення найскладнішої частини плану – територіального питання. Та до цього варто повернутись детальніше трохи згодом.

Серед не менш знакових компонентів – питання ЗАЕС. Тоді як у Трампа пропонують спільне управління Запорізькою АЕС за участі США, України та РФ, Київ подає свій прийнятний варіант, зважаючи на всі перестороги: формат 50 на 50 між США та Україною з тим, що половина електроенергії надходитиме Україні, а іншу половину США розподілятимуть самостійно. При цьому ЗАЕС, Енергодар і Каховська ГЕС мають бути демілітаризовані.

Драфт – не потенційна угода, а лише дорожня карта

фото: GettyImages

Обговорюючи презентовані пункти, варто пам’ятати, що це тільки умовний формат, покликаний прозондувати напрямки реакцій. Це все не є жодним затвердженим планом, адже перебуває у робочому процесі обговорень та пошуків консенсусів.

Тому озвучені пункти не містять процедур реалізації, часових рамок чи конкретних юридичних механізмів. Вони фіксують позицію України та окреслюють межі, у яких, ймовірно, можливі подальші переговори.

Найімовірніше цей перелік покликаний стати певною рамкою для подальших внутрішніх і міжнародних дискусій. Але передовсім все ж – це очікування реакції від самих українців, оскільки випустивши драфт "в люди", Зеленський та його Офіс не поспішають оприлюднювати його офіційно на ресурсах глави держави.

Проведення виборів під час воєнного стану

фото: YouTube

Тема виборів не лише не покидає інфопростір, але й підживлюється свіжими розмовами, заявами представників влади і, власне, пунктом у драфті.

"Україна має провести вибори якомога швидше після підписання угоди", – каже пункт №18.

Тобто президентські вибори мали б відбутися ще в умовах воєнного стану, який не скасується одномоментно з ймовірним підписанням мирної угоди. Тим часом парламентські й місцеві вибори начебто можуть і зачекати.

І тут постають питання законодавчі, адже воєнний стан виборів не передбачає – цього не дозволяє Конституція, тому потрібні спеціальні напрацювання. Про таке собі "одноразове законодавство" – спеціальні норми, ухвалені під конкретну історичну ситуацію, – нещодавно якраз і говорив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. За його словами, законопроєкт щодо проведення виборів під час воєнного стану матиме одноразову дію.

Голова ВР уже підписав відповідне розпорядження про створення робочої групи з підготовки законопроєкту про вибори під час війни. Цю групу очолює перший заступник Стефанчука Олександр Корнієнко.

"Це фахова робоча група, яка напрацює той документ, який дасть можливість провести в Україні не просто вибори, а безпечні демократичні вибори, до яких буде довіра в усьому світові", – прокоментував спікер парламенту.

Як він пояснив, ця група напрацьовуватиме нюанси Виборчого кодексу в контексті війни, тобто такі моменти, як голосування військовослужбовців та їхнього права обиратися, голосування мільйонів українців, які перебувають за межами України, а також проведення виборів на ТОТ і присутність на виборах іноземних спостерігачів.

Перераховані завдання для опрацювання групи власне є одними із ключових у проблемі проведення виборів, але поряд із ними чи не найважливішою залишається тема безпеки волевиявлення, яка ще тривалий час залишатиметься під питанням.

Всеукраїнський референдум: які питання можуть постати перед українцями і чи можуть

фото: gettyimages

У контексті пунктів драфту і мирної угоди загалом на світ вилізла тема проведення не лише виборів, як більш далекого, хоч і дуже осяжного майбутнього, але й тема потреби всеукраїнського референдуму, який умовно мав би стати точкою відліку для рішення.

Оскільки одним із пунктів розглядаються два варіанти територіальних рішень, то одне із них якраз і передбачає референдум. Себто є "стоїмо там, де стоїмо", за якого у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях лінія розташування військ на дату цієї угоди є де-факто визнаною лінією зіткнення, яку контролюватимуть міжнародні сили. А є "створення потенційної вільної економічної зони Донбасу" – це демілітаризація зони і відведення військ дзеркальне, і власне такий варіант вимагає проведення в Україні загальнонаціонального референдуму – для ратифікації угоди.

Другий варіант підтримують США, відповідно вони наполягають на референдумі. Однак у такому випадку на голосування, як підкреслив президент України, доведеться виносити весь документ, а не окремі його положення. 

"Ми можемо піти на референдум повною угодою, яка закріпить закінчення війни. На референдум треба мінімум 60 днів. І нам потрібне реальне припинення вогню на 60 днів. Інакше ми не проведемо. Тобто референдум не буде легітимний", – пояснив Зеленський.

Він додав, що у разі створення вільної економічної зони її функціонування контролюватимуть міжнародні сили, а для запровадження такого формату, окрім референдуму, знадобиться ухвалення окремого закону.

Тобто, фактично виглядає на те, що референдум теж передбачається в умовах воєнного стану. Тому знову доводиться повертатись до питання реальності такого рішення зокрема і через безпековий момент, якщо раптом "одноразове законодавство" дійде і до цієї прописаної у Конституції теми.

Скасування воєнного стану і мобілізації

фото: gettyimages

Серед заяв Володимира Зеленського пролунала і тема скасування воєнного стану як наслідку підписання мирної угоди, а також можливо не повного скасування, але трансформування процесу мобілізації.

Тобто, в умовах реалізації угоди упродовж кількох місяців мало б відбутися скасування воєнного стану і повернення до мирного функціонування. А отже проведення як парламентських, так і місцевих виборів.

Тим часом мобілізація також мала б зазнати змін, наприклад, проводитись частково, а також передбачати часткову демобілізацію нинішніх військових.

Разом із тим драфт містить важливий пункт про те, що Україна збереже чисельність Збройних сил України на рівні 800 тисяч військових і в мирний час.

Але є одне але: Росія вже висловила незадоволення, а драфт залишається драфтом

фото: Getty Images

Після озвучених 20 пунктів Зеленський зазначив про можливу зустріч делегації США з Путіним. Він висловив також обережний оптимізм щодо того, що Москва не відхилить нову пропозицію відкрито, побоюючись розгнівати президента Трампа.

Натомість у Bloomberg з’явилося повідомлення, що Росія вимагатиме змін до мирного плану. 

За інформацією видання, отриманою від наближеної до Кремля особи, Росія буде домагатися ключових змін до останнього мирного плану США щодо припинення війни з Україною, включаючи додаткові обмеження для військових Києва. Як зазначило джерело, Москва розглядає 20-пунктний план, розроблений Україною та США, як відправну точку для подальших переговорів, оскільки він не містить положень, важливих для Росії, і не дає відповіді на багато питань.

Офіційно ж у Кремлі відмовились коментувати драфт мирного плану, лише Пєсков зазначив, що, мовляв, усі головні параметри російських умов давно відомі США.

Фактично, щоразу, коли йдеться про припинення війни чи мирний план, Путін продовжує гнути свою лінію і не виглядає на те, що російський диктатор готовий погодитись на щось, що не відповідає його забаганкам. Тому наразі варто розуміти те, що драфт поки що залишається лише драфтом.