Про це повідомив секретар комітету, полковник СБУ Роман Костенко в коментарі Укрінформу.
"Сьогодні (29 лютого – ред.) комітет ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки продовжив розгляд урядового законопроєкту щодо мобілізації. На третій день ми завершили розгляд розділених тематично на 16 блоків правок і сформували попередню позицію комітету", - розповів він.
Секретар оборонного парламентського комітету зазначив, основні теми, які обговорювались на засіданні, стосувалися скасування відстрочки аспірантів, які навчаються на контракті, підстав звільнення з військової служби, здійснення військово-транспортного обов’язку та прикінцевих і перехідних положень законопроєкту.
Костенко зауважив, що в комітеті вирішили залишити для аспірантів-контрактників відстрочку від мобілізації. Потім було встановлено строки базової військової служби: у мирний час - до п’яти місяців, до трьох з яких виділено на базову загальновійськову підготовку, а до двох - на фахову підготовку. Водночас упродовж воєнного стану строки базової військової служби становлять до трьох місяців.
"Розглянули деякі питання блоку "Звільнення з військової служби". Із основного – усі члени комітету розуміють, що 36 місяців служби на фронті і 36 місяців в тилу – зовсім інші. Обговорили і запропоновані мною у законопроєкті щодо мотивації військової служби №11012 терміни звільнення з військової служби під час дії воєнного стану: у разі безперервної служби під час дії воєнного стану – 36 місяців або 18 місяців безперервної служби під час дії воєнного стану, з яких не менше 12 місяців - виконуючи бойові накази. Ми з колегами не згодні, що звільнення військовослужбовців визначатиметься строками відповідно до рішення Ставки верховного головнокомандувача", – акцентував Костенко.
За його словами, такі питання розглядатимуться з конкретними правками після закритого засідання, на якому будуть обговорені "проблемні моменти". У закритому форматі комітет також планує обміркувати ротацію, якої немає у мобілізаційному законопроєкті.
Також Костенко зауважив, члени комітету дійшли згоди щодо прикінцевих та перехідних положень. Вони передбачають, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, повинні впродовж 60 днів після публікації закону уточнити свою адресу проживання, адреси електронної пошти за наявності, номери телефонів та інші військово-облікові дані.
Якщо громадянин перебуває на території України - він має зробити це особисто, прибувши до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або ж до центру надання адміністративних послуг.
У випадку, якщо українець перебуває за кордоном - йому слід надіслати повідомлення на офіційну електронну адресу чи номер телефону, що вказані на сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку.
Громадянин у будь-якому разі, незалежно від місця перебування, може зазначити військово-облікові дані в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста без прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
"Також погодилися, що підлягають переогляду на придатність до військової служби громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2022 року вперше встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп", – додав секретар оборонного парламентського комітету.
Водночас Костенко прокоментував виконання військово-транспортного обов’язку: члени комітету віддали свої голоси за заборону розпоряджатися транспортними засобами, які перебувають на військовому обліку в ТЦК та СП.
19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.
25 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.
8 січня на засіданні комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули уряду на доопрацювання без розгляду в парламенті.
Омбудсмен Дмитро Лубінець стверджує, що деякі положення законопроєкту про мобілізацію порушують Конституцію, міжнародні зобов'язання України та права людей.
Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР з питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого знову визнав документ таким, що містить корупційні ризики.
Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.
7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.