Про це повідомляє РБК-Україна.
Малюська прокоментував позицію омбудсмена Дмитра Лубінця щодо неконституційності норм про блокування рахунків чоловіків, які ухиляються від мобілізації, заявивши, що у Мін'юсті більш обережні з оцінками, оскільки не можна сказати, що "якісь норми законопроєкту є однозначно неконституційними".
"Немає рішення Конституційного суду з подібних справ чи з подібних питань. І практики ЄСПЛ так само", - пояснив він, додавши, що "на період воєнного стану безліч прав і свобод громадян можуть бути обмежені".
Однак, як зазначив міністр, будь-яке обмеження має бути обґрунтованим. "І це дуже сенситивне і тонке питання оцінки, наскільки дотриманий баланс між суспільним інтересом і радикальністю в обмеженні прав", - зауважив він.
На думку Малюськи, кожне конкретне положення законопроєкт про мобілізацію підлягає ретельній, зваженій оцінці.
"Прямого й однозначного порушення Конституції я там не бачу. Це не означає, що його там взагалі немає. Це означає, що в більшості випадків ті положення, які, скажімо так, викликають обурення, їх потрібно оцінювати з точки зору балансу інтересів. Але не більше того. Там немає будь-чого, що б прямо порушувало Конституцію", - наголосив він.
Малюська зазначив, що законопроєкт про мобілізацію розроблявся Міністерством оборони за спеціальною процедурою та не надходив до Мін'юсту для ретельного аналізу й правовий висновок не отримав.
Однак, за його словами, необхідно "вживати дієвих заходів, щоб унеможливити ухилення від виконання військового обов'язку" і одночасно дотримуватися логічного обґрунтування кожного з обмежень.
"Блокування рахунків в банку - воно найсенситивніше. Я переконаний, що за певних умов таке блокування можна було допускати, воно було б конституційне. Чи є ці умови у конкретно нашій ситуації, в нашому законопроєкті? Утримаюся від коментаря. Оцінимо, якщо буде звернення", - підсумував міністр.
19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.
25 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.
8 січня на засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули уряду на доопрацювання без розгляду в парламенті.
Омбудсмен Дмитро Лубінець стверджує, що деякі положення законопроєкту про мобілізацію порушують Конституцію, міжнародні зобов'язання України та права людей.
Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР із питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого знову визнав документ таким, що містить корупційні ризики.
Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.
7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
1 березня комітет ВР із нацбезпеки й оборони відкинув норму про блокування рахунків українців, які ухиляються від мобілізації.