Ні росіяни, ні білоруси не впевнені, що зможуть ефективно захистити ретранслятори на території РБ, - військовий експерт Тимочко

Про це розповів голова ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України , військовий експерт Іван Тимочко у спільному проєкті Slawa.TV та Еспресо "Український фокус. Ранок".

Експерт припустив, що таке рішення могло бути пов’язане з побоюваннями білоруської та російської сторін щодо здатності забезпечити захист цих об'єктів. Він нагадав, що раніше в Білорусі вже траплялися випадки виходу з ладу подібних ретрансляторів.

"Вони (ретранслятори, - ред.) вимкнені, вони не демонтовані, це раз. Друге, чому це відбулося? Ну, швидше за все, що ні росіяни, ні білоруси не впевнені, що вони їх зможуть ефективно захистити. А тепер. уявімо собі, що до цього прикута увага. І такі ретранслятори виходять з ладу з втручання якоїсь третьої сторони. Ми знаємо, що вже була ситуація. Що аналогічні ретранслятори в Білорусі виходили з ладу. Кажуть, небайдужі білоруси над цим попрацювали", - сказав він.

На його думку, у разі фізичного знищення або пошкодження таких об’єктів це стало б серйозним репутаційним ударом для режиму Олександра Лукашенка, продемонструвавши його неспроможність гарантувати безпеку важливих військових елементів на території країни.

"Звичайно, що зараз, коли до цього прикута увага, коли така є сильно мілітарна риторика Лукашенка. Коли він розповідає всім і вся, що він готовий до боротьби, а потім розповідає, що він готовий до вибачень, то звичайно, що зараз втрата підтверджена, скажімо, фізична втрата таких ретрансляторів, їхня поломка, це засвідчить про слабкість внутрішнього режиму Лукашенка про неспроможність забезпечити безпеку. Чи забезпечити по суті військові і якісь елементи чи структури в межах самої Білорусі. Це дуже би іміджево вдарило по Лукашенку, тому він видно з двох, як там, двох проблем вибрав меншу. Так, все-таки їм призупинили чи зупинили їхню роботу", - сказав він. 

Іван Тимочко також підкреслив, що ретранслятори залишаються російськими об'єктами, а отже потенційно можуть бути задіяні знову.

"Але не забуваймо, що все-таки це ретранслятори російські. І загрозу вони будуть нести і надалі для нас. У даному випадку добре, що вони не працюють, бо все-таки вони не сприяють російським дронам для атак по Україні, але тут є ще один момент. Ми бачимо, що росіяни запускають дрони, запускають ракети, на жаль, вони і пролітають, але це не є такі якісь надмасовані удари, як були раніше. Тому стоїть питання, чи не запрацюють такі ретранслятори, якщо, скажімо, ворог спробує знову зробити якийсь масований удар", - зауважив він.

Водночас експерт звернув увагу, що останнім часом Росія не здійснює настільки масштабних повітряних атак, як раніше, хоча продовжує запускати дрони та ракети по території України.

На його думку, одним із питань залишається те, чи не будуть ретранслятори знову введені в експлуатацію у випадку підготовки Росією нових масованих ударів.

"Розуміємо, що навіть зараз росіянам не до масованих ударів, коли їхні аеродроми, станції і інші об'єкти зазнають масованих ударів від України, але тим не менше це теж потрібно враховувати. Побачимо, чи їх, скажімо, коли хвиля спаде уваги до цих ретрансляторів, чи їх не спробують застосувати. Ну, перемістити я собі слабо уявляю, як це відбувається, бо це ж не коробка, це великі станції доволі стаціонарні, але тим не менше такий момент все-таки не варто випускати з під уваги", - зазначив Іван Тимочко.

Ультиматум Зеленського Лукашенку

15 травня Зеленський заявив, що Росія намагається втягнути Білорусь у війну — підставою стала розмова між Путіним і Лукашенком, зміст якої стала відома розвідці. Білорусь тим часом дедалі глибше інтегрується у воєнну систему РФ: надає полігони для підготовки російських військ, проводить спільні навчання, лікує поранених окупантів, а у Гомельській області — прикордонній з Україною — зводить масштабну військову інфраструктуру.

15 червня Лукашенко несподівано перепросив у Зеленського за жорсткі висловлювання та вкотре запевнив, що Білорусь не планує вступати у війну. Зеленський поставився до цього скептично.

19 червня на пресконференції в Києві Зеленський висунув ультиматум: Мінськ має демонтувати чотири ретранслятори у Гомельській та Брестській областях, якими Росія коригує удари дронами по Житомирській, Рівненській і Волинській областях та цивільній інфраструктурі. "Я думаю, що йому тижня буде достатньо цього зробити. Якщо він це не зробить, зробимо ми", — заявив він.

22 червня Зеленський розповів подробиці: перед публічними заявами він через розвідку робив непублічні кроки — Білорусь на рівні керівництва отримала чіткий сигнал неофіційними каналами: "закінчуйте допомагати росіянам". Окрім демонтажу ретрансляторів, Мінську також дали сигнал припинити постачання палива для російської армії. Офіційний Мінськ тим часом запевняв, що участь у війні "не має жодного військового сенсу", а напруга, на думку білоруського міністра оборони, лишається переважно в інформаційному просторі.

ISW спрогнозував, що ретранслятори є законною військовою ціллю для українських ударів, а Кремль може спробувати скористатися ситуацією, щоб через договір про союзну державу втягнути Білорусь у війну і скористатися її людськими та іншими ресурсами. 

Того ж дня, 22 червня, прикордонники зафіксували перші ознаки змін — інтенсивність "Шахедів" з білоруського напрямку через Чернігівщину знизилася, а масових прольотів вздовж кордону не фіксувалося вже кілька днів. Що саме за цим стоїть, ДПСУ не уточнювала — але збіг з терміном ультиматуму був очевидний.

24 червня стало відомо, що білоруські ретранслятори для російських дронів припинили роботу з 22 червня - саме тоді, коли спливав ультиматум Зеленського Лукашенку