Про це вона заявила в ефірі телемарафону.
У період воєнного стану визначені законодавством органи можуть залучити транспорт громадян України для потреб армії. Таку практику називають автомобільною мобілізацією.
У законопроєкті про мобілізацію передбачено, що вилучення авто на потреби ЗСУ можливе трьома методами: примусове відчуження; вилучення; мобілізація. При цьому, закон про вилучення автомобіля стосується тільки державних підприємств, а транспорт фізичних осіб підлягає або мобілізації, або примусовому відчуженню.
Нардепка Юлія Клименко зазначила, що законопроєкт змінює концепцію військо-транспортного обов’язку, робить його більш жорстким.
"Якщо раніше мова йшла тільки про юридичні особи – підприємства, в яких вилучали транспорт, то тепер уже додалися фізичні особи-підприємці. Тепер в реєстр, який буде вести ЗСУ і ТЦК щодо транспортних засобів будуть передаватися дані не підприємствами та громадянами, а державними органами, зокрема, МВС. Ці транспортні засоби будуть на обліку і якщо вони будуть у реєстрі, то вони не зможуть бути проданими, закладеними, а також пересуватися між областями. Це дуже контроверсійні пропозиції", – сказала Клименко.
За її словами, це може паралізувати роботу фермерських господарств, особливо невеликих, де мало транспорту.
Вона заявила, що наразі існує постанова Кабміну про порядок вилучення транспорту на потреби армії, але вона "з якогось переляку є державною таємницею".
На думку Клименко, немає доцільності вилучати таку сільськогосподарську техніку, зокрема комбайни, сівалки, бо вони в армії не потрібні. Проте зауважила, що екскаватори, які можуть рити траншеї, а також машини для перевезення вантажів потрібні Силам оборони.
"Обмеження для пересування техніки по областях – це взагалі маразм, бо деякі сільськогосподарські підприємства мають землі в різних областях, то техніка не зможе переїхати", - сказала вона.
Нардепка повідомила, що буде подавати поправки до законопроєкту про мобілізацію, щоб не допустити підтримки норм, які не дадуть підприємцям нормально працювати, оскільки економічний фронт також важливий.
19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.
25 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.
8 січня на засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули уряду на доопрацювання без розгляду в парламенті.
Омбудсмен Дмитро Лубінець стверджує, що деякі положення законопроєкту про мобілізацію порушують Конституцію, міжнародні зобов'язання України та права людей.
Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР із питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого знову визнав документ таким, що містить корупційні ризики.
Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.
7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.