Запоріжжя, до якого ворогу лишилося 20 км, ще можна врятувати, але для цього тамтешні чоловіки повинні припинити бути байдужими, - військовий та журналіст Реуцький

Про це військовий написав у себе на фейсбуці.

"І ось військо ординців стоїть майже під стінами Запоріжжя. Лінія фронту вже у двадцяти кілометрах і дистанція невпинно скорочується. Сімсоттисячне місто могло би виставити сотню тисяч місцевих оборонців для захисту своїх стін на додачу до "княжої дружини". Бо на карту знову поставлене все. Бо ми кожного дня бачимо, що чекає на міста, які не стримали навали. Але, як і решта нині зруйнованих міст, Запоріжжя намагається жити звичним життям, вдаючи, ніби все під контролем і йому нічого не загрожує", - зазначив Реуцький.

Читайте також: Від казкового збагачення на ЗСУ до повного зникнення: військовий описав сім етапів деградації кожного міста, до якого наближається лінія фронту, й закликав мобілізуватися

За його словами, "навіть двадцяти тисяч місцевих добровольців вистачило щоби відбити Степногірськ і відкинути ворога на безпечну дистанцію". "Натомість чоловіки, які мали б стати на захист міста, п'ють пиво на лавках у дворах, обговорюючи мирні ініціативи Трампа та способи, як відпетляти від мобілізації", - пише Реуцький.

"Буде боляче"

"За останні два роки Запоріжжя розквітло. Кількість мешканців збільшилася вдвічі, відкрилилися безліч нових магазинів, кав'ярень, місць для дозвілля, вулицями гуляє багато дітей та молоді. Місто, південні райони якого вже обробляють ворожі РСЗВ, живе і дихає на повні груди, вражаючи гостей своєю незворушністю та стійкістю. Я би теж радів і був би спокійний за нього, якби бачив у очах місцевих чоловіків готовність захищати все це за будь-яку ціну. Але бачу переважно заохочуваний владою по**й: "та якось воно буде". А буде боляче. Ворог підійде впритул і буде методично, квартал за кварталом, перемелювати місто авіацією та артилерією. З кожним ударом з нього йтиме життя. А коли його квартали зробляться полем бою, це буде вже не місто, а випалена пустеля. А потім так буде з кожним населеним пунктом, до якого дотягнуться окупанти. Запоріжжя ще може уникнути долі Херсона, Часового Яра чи Авдіївки, якщо російські війська будуть зупинені на тій дистанції, де вони знаходяться зараз, а краще відкинуті хоча б на двадцять кілометрів на південь. Проте, як зробити це, не маючи людських резервів?", - пише Реуцький.

Читайте також: "Віримо в ЗСУ" - це шкідлива мантра, треба навпаки - "Готуйтеся ставати ЗСУ!", - ветеран Дмитро Вербич

Він наголосив, шо "непріоритетний" Запорізький напрямок провалився через те, що, з розрахунку на його "стабільність", тут залишили банально мало сил та засобів. У 106 бригади Територіальної оборони, яка змушена була відійти зі своїх позицій у Гуляйполі, з чого й почалося падіння української оборони міста, банально бракувало людей, нагадав Реуцький.

"Ми шлемо прокльони недоукомплектованій 106 бригаді тероборони за те, що вона не втримала позиції у Гуляйполі. І не зважаємо на те, що у декількох десятках кілометрах за спинами цих втомлених піхотинців десятки тисяч здорових цивільних чоловіків продовжують святкувати життя, сподіваючись на дива. Що вони робитимуть, коли брама впаде і ворог увірветься в місто? Втечуть і продовжать святкувати за стінами інших міст? Залишаться, і намагатимуться бути щасливими за правилами загарбників? І, якщо вони не готові боронити цю землю, то хто її має боронити? Чи вправі ті, хто нехтує обов'язком боронити своє, розраховувати, що його захистить хтось інший?", - підсумував військовий.

Читайте також: За останні 2 роки кількість офіцерок у ЗСУ зросла з 4% до 21%, - радниця з гендерних питань Генштабу

• 29 грудня речник Української добровольчої армії Сергій Братчук запевнив в етері Еспресо, що повного контролю над Гуляйполем окупанти не мають. У місті тривають бої.