Громадянська війна. План Путіна

Київ не контролює Донбас.

Його не контролює і Ахметов чи будь-хто інший в Україні. Донбас сьогодні знову контролюється Януковичем, точніше ГРУ Росії через людей, які завжди були і залишаються в оточенні Януковича. Протягом двох тижнів вони мають зачистити Донецьку й Луганську області. Кожна міськрада, райрада, а потім і облрада приймуть рішення про референдум, другу державну і т.д. При цьому буде прийнято рішення про створення армії південного сходу, яка озброїться і має почати наступ на захист російськомовного населення південного сходу. Тобто за місяць до президентських виборів, Київ не контролюватиме майже сім мільйонів громадян країни.

Чи зможуть росіяни протягом найближчих днів подібну операцію провернути і в інших областях південного-сходу – питання відкрите. Хоча вірогідність такого сценарію більш ніж висока.

Поки незрозуміле головне завдання РФ. Сепаратисти хочуть референдум про приєднання до Москви. Але такий референдум не потрібен Москві. Більше того, він може провалится в усіх областях крім Луганської. Очевидно, що росіяни ставлять на інше – на контрольовану громадянську війну. І тут головне питання – по якій лінії вони хочуть проводити кордон. Їм потрібен локальний конфлікт в якому праворадикали будуть воювати з російськомовним населенням. Тобто Росія буде продовжувати транслювати картинку для свого глядача.

Друге важливе питання – чи готовий Київ до такої війни. Судячи з усього ні. А це означає лише одне – легітимність влади в столиці буде катастрофічно зменшуватися з кожним захопленим райвідділом міліції. Тобто друге завдання Кремля – зробити київську владу в очах самих киян та жителів проукраїнського поясу напівлегітимною. А найкраще – змусити її, під тиском якого-небудь “Правого сектору” піти у відставку.

Слід також уважніше придивитися до вчорашньої заяви міністра фінансів РФ Силуанова, спеціально двічі протягом вчорашнього дня ним висловленої. Отже, Силуанов пропонує Україні гроші в обмін на визнання анексії Криму. Простіше кажучи, росіяни, напередодні зустрічі чотирьох (Кері, Ештон, Лавров, Дещиця) висловили свої побажання, які зводяться до того, що вони готові відступити, але за це Україна має визнати анексію, а ЄС – відмовитися від санкцій.

Нинішні події на Донбасі – це російська гра на підняття ставок. ЄС прерасно розуміє, про потік біженців, про всі кошмари псевдогромадянської (насправді україно-російської) війни біля кордонів ЄС. Можна не сумніватися, якщо ЄС та США відмовляться йти на поступки, росіяни продовжать розширювати кордони сепаристських утворень. А розширюючи ці утворення, вони заганяють українську економіку в глухий кут. Тепер, насправді все залежить від рішучості українського уряду. Якої поки що немає.