Карта бойових дій за період 3-10 квітня: нова стратегія війни за небо та загрозливе просування ворога  

Прорив до Часового Яру

Росіяни зосередили на східних околицях міста не тільки значні людські ресурси, які намагаються одночасно прорватися на декількох ділянках. Також вони залучили для штурму потужне авіаугруповання, яке масово закидає КАБами і фронт, і тилові розташування та нахабно працює практично над лінією зіткнення. Двічі впродовж тижня загарбники здійснювали наступ із використанням понад 30 одиниць бронетехніки.  

Наприкінці тижня окупанти зуміли прорватися північною дорогою Бахмут – Часів Яр (00506) до перших будинків на околицях міста. Наразі про міські бої говорити ще зарано, але цей прорив створив суттєву загрозу для Сил оборони в Богданівці, які опинилися під прицільним вогнем ворога. Відтак наші війська поступово почали відходити із цього села, а росіяни зайняли його частину, щоб продовжити прорив до Калинівки та Григорівки. Таким чином вони намагаються виконати свій стандартний маневр з охоплення міста з різних боків. Щоправда, штурм Калинівки суттєво ускладнений тим, що вона розташована на височині. Проте рашисти спробують піднятися туди під прикриттям лісового масиву, який тягнеться від Калинівки до північно-східних околиць Часового Яру.

Водночас росіяни хочуть пробитися до міста і по південній дорозі, з Бахмута. Село Іванівське, яке стояло на перепоні, наразі окуповане вже орієнтовно на половину, зокрема повністю – його південна і східна частини. Окрім того, рашисти пробилися вглиб лісу на північ від села, чим ще більше ускладнили його оборону. ЗСУ ще минулого тижня підірвали міст через канал, щоб стримати просування ворога, тож, імовірно, найближчими днями ми побачимо контрольований відхід наших військових на більш вигідні позиції, ближче до міста. Фактично нова лінія оборони ЗСУ буде будуватися у двох лісах на околиці Часового Яру, а також попри Сіверодонецький канал. Важливим елементом захисту буде недопущення прориву в тил Силам оборони, які ведуть бої на стратегічно важливих висотах у Кліщіївці.   

Авдіївсько-Покровський напрямок

Після окупації Авдіївки росіяни без паузи, як це було в інших операціях, продовжили рух на захід з метою використати вікно можливостей і максимально пробитися до Покровська. Найбільш загрозливим виглядає невеличкий плацдарм, який рашисти намагаються організувати на західному березі річки Дурна, між селами Орлівка та Семенівка. Цей плацдарм фактично дасть їм змогу вклинитися в основну лінію оборони ЗСУ на зазначеній ділянці фронту. Наразі говорити про повноцінне закріплення росіян на правому березі не можна – тривають запеклі бої, щоб цього не допустити.

Дещо південніше загарбники з боями просуваються до Уманського. Саме тут упродовж тижня відбувся їхній найбільший прорив на глибину близько 1,5 км. Водночас ці бої відбуваються ще на підступах до основної лінії оборони, яка йде по Уманському через інший берег річки.

Росіяни повністю окупували колись багатотисячне село Первомайське, битва за яке тривала понад рік. Паралельно на північ через водойму зс рф просунулися на кілька сотень метрів у напрямку села Нетайлове.

На півночі авдіївського фронту росіяни за тиждень повністю захопили Бердичі, а також посилили атаки в напрямку важливого для ЗСУ селища Очеретне.

На північ від Красногорівки окупанти зуміли перетнути залізничну колію та підійти до південних околиць села Новокалинове.

Вугледарсько-Курахівський напрямок

Уже понад пів року рашисти не можуть захопити майже знищену Новомихайлівку. За тиждень вони загарбали ще кілька вулиць у центральній частині села,окупантам вдалося закріпитись у селі Побєда, бій за яке тривав від початку зими. Щоправда, від села, в якому й так було з десяток хат, не залишилося нічого.

Окрім того, росіяни відновили наступ на місто Красногорівка, що на північ від Мар’їнки. Кілька тижнів тому вони вже зробили перший прорив на південні околиці міста, однак тоді 3-тя штурмова бригада допомогла вибити їх звідти. Зараз ми бачимо другу спробу зайти в місто з південного боку. Водночас постійно здійснюється тиск на захисників міста зі сходу, де лінія фронту побудована ще з часів АТО. 

ЗСУ змінюють стратегію війни за небо

Найкращими для України новинами стала масована атака безпілотників на російські аеродроми в Єйську, Морозовську та Енгельсі. Наразі немає достеменної інформації про втрати окупантів, однак, за попередніми даними, нам вдалося знищити чи суттєво пошкодити 14 бомбардувальників і 6 винищувачів.

Враховуючи те, що Україні ще не скоро дадуть необхідну кількість засобів ППО, яка змогла б повністю закрити небо, а F-16 розв’яжуть цю проблему тільки частково, ЗСУ змінили стратегію. Тепер ми знищуємо носії ракет. На відміну від самих ракет, бомбардувальників у Росії не так багато – трохи більш ніж 300 одиниць усіх видів, які можуть запускати ракети з далекої відстані. Регулярне винищення стратегічної ударної авіації окупантів змусить їх постійно переховуватися та втікати далеко за Урал. Що значно ускладнить завдавання ракетних ударів по Україні.

Окрім того, як стало відомо, наші союзники британці та німці вже випробовують нову секретну технологію запуску дронів, яка дасть змогу не тільки здійснювати масовані атаки на 3 тис. км углиб Росії, а й зробить ці дрони мало вразливими для ворожої ППО. 

Такі перспективи дозволяють ЗСУ планувати не тільки знищення російської авіації, але й заводів, які займаються виготовленням та відновленням далекобійних ракет. Першою ластівкою такої стратегії став удар по авіаремонтному заводу в місті Борисоглібськ Воронезької області, який займався відновленням ракет Х-55 та Х-555, а також Х-22.  

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.