Курська операція набуває нових форм, а також як модернізували ракету "Нептун" для сучасних бойових умов. Колонка Сергія Згурця

Ситуація на фронті - Курський напрямок

Почну з Курського напрямку, де за мапою Генерального штабу ЗСУ наші війська залишили Суджу, проте утримують низку ділянок на російській території на захід і схід від траси Суджа - Юнаківка - Суми.

Є нова заява міністра оборони Умєрова, який раніше ніколи не коментував бойові дії, але цього разу для одного закордонного видання деталізував ситуацію. Він повторив ті тези, які раніше озвучував і Генштаб ЗСУ: "Сили оборони України продовжують вести оборонні дії й тримають під контролем значну кількість кілометрів території, захопленої противником", - це цитата від Умєрова. 

Також міністр оборони України зазначив, що ЗСУ провели планову передислокацію на найбільш вигідні позиції з метою збереження певної готовності сил і військ. Він підтвердив, що на даному етапі жоден із підрозділів Сил оборони не оточений, і заяви про тисячі українських військових, які потрапили в полон, не відповідають дійсності. Це те, що заявив сьогодні Умєров, і те, що раніше повідомляв Генеральний штаб.

Разом із тим зараз Курська операція трансформується. Ворог намагається і далі малими групами діяти в зоні сіл Новеньке і Басівка, це західна частина від дороги на Суми. Сьогодні, 17 березня, прикордонна служба повідомила, що активні спроби входу ворожих ДРГ на півночі Сумської області продовжуються. Також є спроби противника діяти від Кирилівки, що на сході, у бік дороги на Суми. На цьому напрямку загарбник намагається діяти із застосуванням російських і північнокорейських військових.

Наразі наше завдання - унеможливити просування противника. Збройні Сили України будуть прагнути зберегти контроль над районами прикордонних сіл, утримати панівні висоти для полегшення виходу інших наших підрозділів і для того, щоб утримувати значну кількість російських військових на цих ділянках, аби вони не могли бути перебазовані на інші ділянки фронту.

Ймовірно, росіяни так само спробують створити буферну зону в цій прикордонній смузі, але я сумніваюся, що буде битва за Суми, бо далі для російських військ виникають дзеркальні проблеми. Якщо говорити про проблеми з логістикою, введення російських військ в глибину нашої території, то це стане вкрай складним під вогнем артилерії наших дронів. Також є оборонні лінії та численні природні перешкоди, з якими окупанти вже зіткнулися. Думаю, що ворогу там доведеться не солодко, і це те, що їх чекає на нашій землі. Вважаю, що певний час українські військові будуть діяти на території Курщини.

Куп'янський напрямок

А тепер щодо інших ділянок фронту, які перебувають в зоні відповідальності ОСУВ "Хортиця". Насамперед хотів би почати з ситуації на Куп'янському напрямку, де вже певний час ворог намагається переправлятися через річку Оскіл, збільшувати плацдарми, а наші військові цьому перешкоджають.

Віктор Трегубов, речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця", розповів, що наразі ситуація на Куп'янському напрямку приблизно залишається без змін. Росіяни активно скористалися моментом, коли на річці була крига і вони могли переправляти своїх бійців, пересувати техніку та наводити окремі переправи, укріплюючи саму кригу. Зараз криги на річці немає, тому окупанти повернулися до старої тактики - переміщати живу силу малими плавзасобами та човнами. Це, безумовно, ускладнює їм логістику, але вони встигли зібрати сили й тепер йде велике змагання, щоб не дати їм розвинути плацдарм і відкинути їх за річку Оскіл. А росіяни намагаються закріпитися та проводити наступальні дії на південь, ближче до Куп'янська.

Речник ОСУВ "Хортиця" зазначив, що раніше окупанти намагалися споруджувати понтонні переправи, але це малоефективно. Навіть у спробах укріплювати кригу, коли вона стала тонкою, вороги кілька разів зіткнулися з атаками наших FPV-дронів.

Покровський напрямок

Трегубов розказав, що станом на цей час на Покровському напрямку все непогано, бо, як кажуть його колеги, вороги на деяких напрямках "закінчилися". Після двох місяців активних атак на Покровському напрямку зараз ворожі штурми трішки пішли на спад. Після того, як українські військові провели ефективну оборону і навіть здійснили контратаки під Котловим, там ситуація частково стабілізувалася. Це значний крок уперед, адже Покровський напрямок протягом двох місяців був найактивнішим. І саме зараз стався зрив для росіян, попри те що вони дуже старалися та поклали там неймовірну кількість особового складу та танків. Окупанти зіткнулися з потужним опором, зокрема завдяки ефективній взаємодії досвідчених підрозділів БПЛА, піхоти й командування, яке змогло організувати їх в єдину силу. І, нарешті, у ворога почалися проблеми з особовим складом.

Військовослужбовець зауважив, що противник намагається застосовувати бронетехніку, хоча її зараз стало набагато менше. Також слід сказати, що ворожа бронетехніка використовується не дуже традиційним чином. Якщо ми звикли до того, що танк є машиною прориву або вогневої підтримки, а то тут танк – засіб транспортування ворожої піхоти. Звичайно, танків у російських вояк стало менше, адже вони втратили приблизно 300 танків за два місяці, відповідно, можна уявити загальний обсяг втрат окупантів у бронетехніці. Ворог обережно зараз використовує танки та бронетехніку, переважно застосовує автомобілі, мотоцикли, багі. Українські захисники головну ставку роблять на FPV-дрони, дистанційне мінування та аеророзвідку. Фортифікації, через домінування дронів у повітрі, стають менш ефективним. Загальні принципи фортифікацій за останні сто років не змінилися, єдина нова фішка – антидронові коридори з антидронової сітки, але це скоріш для прикриття якихось конкретних об'єктів.

Нова українська ракета "Довгий Нептун"

А далі поговоримо про нашу ракетну зброю. Сьогодні, 17 березня, на Росії ворог, здається, подолав потужну пожежу на нафтовому комплексі в Туапсе, яка виникла внаслідок української атаки три дні тому. Є низка повідомлень, що НПЗ у Краснодарському краї атакувала новітня українська ракета "Довгий Нептун". Тобто це модифікація крилатої ракети Р-360, яка є однією зі складових протикорабельного мобільного комплексу "Нептун". Така серійна стандартна ракета має довжину в межах 5 метрів, вагу – 750 кг, з яких 150 кг є бойовою частиною. Дальність пуску цієї ракети – до 300 км в перших базових версіях.

ракета "Нептун". Фото: Defense Express

Два дні тому президент України Володимир Зеленський заявив, що пройшов випробування та успішне застосування "Довгий Нептун", тобто нова українська ракета з точним ударом та дистанцією у 1000 км. "Дякую нашим українським розробникам та військовим", - сказав Зеленський, коментуючи випробування цієї ракети та бойове застосування з більшою дальністю.

Окрім заявленої дальності в 1000 км, інші показники ракети "Довгий Нептун" залишаються невідомими. Однак можемо сказати, що ця ракета стала довшою за рахунок збільшення паливного бака, проте може запускатися з тієї ж пускової, що і попередня версія ракети "Нептун". Також знаємо, що на ці ракети застосовується система наведення, яка відрізняється від морської версії, тому що базова протикорабельна ракета оснащувалася активною радіолокаційною головкою самонаведення, яка на кінцевій траєкторії польоту сама знаходила великий корабель та здійснювала атаку згори на цей морський об'єкт.

Коли ми говоримо про версію, яка застосовується по суходолу, то окрім інерціальної системи, системи наведення по GPS, є і система, що розрахована на пошук та фіксацію цілі на основі попередньо завантаженого зображення. Це забезпечує необхідну точність влучення в обрані об'єкти. Також є припущення щодо збільшення ваги бойової частини, яка зросла до 350 кг, про що наголошує низка джерел.

Якщо ми дійсно забезпечили збільшення ваги бойової частини більш ніж удвоє, а дальність польоту збільшили втроє, то це суттєве нарощування бойових спроможностей такої ракети та гарантовано краща ефективність для роботи по ворожих цілях.

Слід сказати, що і корпус цієї ракети, і складові, і головки самонаведення в різних версіях – все це від українських виробників. Щонайменше приблизно 20 приватних та державних підприємств залучені до виготовлення комплексу "Нептун" та всіх його складових. Але головне те, що у нас, окрім українських підприємств, є і нові українські компетенції.

Маємо подякувати керівнику КБ "Луч" та нашому генеральному конструктору ракетного озброєння Герою України Олегу Петровичу Коростельову, що він  забезпечив створення в Україні цієї ракетобудівної школи. Завдяки цій школі виникла ціла лінійка виробів для знищення противника: протитанкові комплекси "Стугна" та "Корсар", високоточні РСЗВ "Вільха", різні версії та модифікації комплексу "Нептун".

Нагадаю, що про перше застосування комплексу "Нептун" ми дізналися у 2022 році, коли такими двома ракетами був потоплений крейсер "Москва" в Чорному морі. Думаю, тепер треба чекати на новий бенефіс відповідно до "довгої руки" оновленого комплексу "Нептун" з новою ракетою до цього зразка озброєнь. Тут, власне, не про Туапсе слід говорити, до якого 450 км, що набагато менше, ніж реально може досягати ця нова ракета. У будь-якому разі на території Росії багато цілей, які можна знищувати з допомогою нового озброєння.

І на перше місце тепер виходить  тема щодо темпів серійного виготовлення цих ракет. Адже будь-яка нова зброя стає потенційно потужною, коли дотримуються три складові. Перша – зброя має виготовлятися у значних кількостях. Друга – особовий склад повинен ефективно використовувати цю зброю, тобто має бути навчений та знати особливості цього зразка. Третя – масове застосування по цілях на території противника. Якщо всі три складові будуть забезпечені, тоді ворог відчує потенціал такого ракетного озброєння.

Ми маємо прагнути того, аби кількість виготовлених ракет оновленого типу на місяць вимірювалася щонайменше десятками, щоб було не менше, ніж виготовляє РФ своїх ракет Х-101. Такі перспективи та можливості є в української промисловості. Сподіваюся, що слова президента про нову ракету будуть підкріплені саме серійними спроможностями виготовляти цю ракету в масових кількостях.