Віталій Портников: Путін оголосив Україні війну

Сам Путін збирається остаточно відмовитись від участі у президентських виборах, однак в Росії буде суттєво збільшені можливості парламенту, уряду та регіональних лідерів.  Це, звісно ж, послабить можливості будь-якого спадкоємця Путіна і створить для чинного президента інструменти для значного впливу на владу вже у новій якості. Ймовірно, Путін побажає стати очільником Державної Ради - як, скажімо, колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв став після відставки головою Ради національної безпеки із посиленими у Конституції функціями. Однак про це ми дізнаємося тільки після того, як пропозиції Путіна конкретизують і винесуть на референдум.

Головне у пропозиціях Путіна, втім, не в цьому - а у відмові російського керівництва від пріоритету міжнародного права і міжнародних угод. Коли до російської Конституції будуть внесені зміни, російське внутрішнє законодавство отримає пріоритет перед будь-якими міжнародними зобов’язаннями Росії. А це означає, що самі ці зобов’язання не будуть мати жодного значення.

Пропозиції Путіна демонструють, що він зробив висновки з критики періоду захоплення Криму, коли політики й спостерігачі нагадували йому, Росія не тільки визнає територіальну цілісність України, але й зобов’язалась захищати цю цілісність у Будапештському меморандумі. Тепер все це для Кремля буде не дуже важливим навіть з  правової, а не тільки з політичної точки зору - і договір з Україною, і Будапештський меморандум, і рішення  міжнародних судів. Ба, більше -  конституційні  зміни закриють правовий шлях для повернення Криму будь-якому спадкоємцю Володимира Путіна. Закриють з однієї простої причини. Конституція Росії, у якій Крим і Севастополь визначені як суб’єкти  Російської Федерації, матиме очевидний правовий пріоритет перед будь-якою міжнародною угодою, що її підпише будь-який очільник держави. Конституційний суд просто не матиме можливості схвалити таку угоду й погодитись із змінами до Конституції щодо Криму.

Мені можуть відповісти, що 2014 року російський Конституційний суд спокійно пішов і на порушення російської Конституції, й на невизнання міжнародних зобов’язань Росії  - й нічого. Однак це був Конституційний суд авторитарного путінського режиму. Я ж виходжу з того, що погодитись із незаконністю приєднання  Криму може тільки керівництво демократичної Росії - щоб одразу ж потрапити до правової пастки, яку зараз майстерно конструює Путін. Адже для того, щоб хоча б почати діалог про незаконність приєднання Криму до Росії новому керівництву країни доведеться знову змінювати Основний закон й відновлювати пріоритет міжнародного права. Що, зрозуміла річ, буде не таким  простим завданням. Тому що в Росії - як би не виглядала у майбутньому її влада - ще дуже довго буде зберігатися "патріотична більшість", переконана, що "Крим наш" і що не можна створювати правових підстав для відмови від анексованого півострова.

Сьогоднішнє послання Володимира Путіна Федеральним зборам Росії означає, що президент сусідньої країни запрограмував конфлікт Росії та України на роки, на десятиріччя, навіть на період після своєї відмови від влади. Цей конфлікт тепер буде підкріплено не тільки військовими, економічними і політичними можливостями російського режиму, але й зафіксовано у правовому просторі Росії, у її Конституції.  Ці зміни дозволять Кремлю  готуватися до нових конфліктів й захоплень і не боятися більше міжнародного права чи українських позовів.

Сьогодні Путін, по суті,  оголосив Україні війну - фактично відкриту війну. І якщо українці, замість того, щоб готуватися  до цієї війни, будуть заспокоювати себе ілюзіями про можливість домовитися з агресором і підтримувати наївні очікування своєї некомпетентної влади, Українська держава просто може загинути.