Віталій Портников: З шантажем погоджуватися не обов'язково

Для Нетаньяху звільнення ізраїльської громадянки, яку в Росії засудили до семи з половиною років ув'язнення, має важливе значення і як для голови уряду, і як для політика, який готується до "чергових позачергових"виборів до парламенту єврейської держави.

І не менш важливе значення це звільнення має для ізраїльського суспільства.  Журналісти навіть порівнюють звільнення Наами із звільненням заручників в угандійському аеропорту Ентеббе - легендарною спеціальною операцією, під час якої загинув її керівник, старший брат прем'єра Нетаньяху Йонатан. Тому що ані в кого в Ізраїлі немає сумнівів: Наама була саме заручницею російського режиму.

Путін хотів отримати за ізраїльтянку російського хакера Олексія Буркова, якого в США підозрюють у причетності до цілого ряду злочинів в банківській сфері.  Росії "чомусь"дуже важливо було, щоб хакер повернувся до Москви. Чинився безпрецедентний тиск і на уряд Ізраїлю, і на родичів Наами. Тиск, який практично нічим не був прихований.  Деякі друзі хакера посилали листи родичам і попереджали: якщо Буркова не видадуть, Наама не допоможуть ніякі адвокати.

 Так і сталося, тільки Ізраїль не "прогнувся"під Кремль, видав хакера американцям.  МЗС Росії виступило з гнівною заявою, в якій говорилося, що "такі дії підривають конструктивні партнерські відносини, які в останні роки динамічно розвиваються між Росією та Ізраїлем".  Нааму засудили до семи років.

 І, тим не менш, сьогодні звільнили.  Так, вона провела у в'язниці три зайві місяці.  Так, Нетаньяху довелося шукати інший варіант обміну для Путіна - стверджують, що він зацікавив кремлівського гешефтмахера передачею Росії Олександрівського подвір'я, на яке давно поклали око жадібні чекісти.  Але, тим не менше, Ізраїлю не довелося приймати рішень, які позначилися б на національних інтересах країни і погіршили б стосунки Єрусалиму і Вашингтону.

У Києві - коли погоджувалися з російським шантажем і віддали Путіну Володимира Цемаха і "беркутівців", керувалися зовсім іншою парадигмою.  Коли керівнику країни важливий миттєвий успіх, а не довгострокові національні інтереси, такий лідер стає іграшкою в руках кремлівських шантажистів.