Київські сищики і одеські привиди – 5 книг кримінального чтива

Хто насправді тримав у страху мешканців великих міст і як боролася зі злочинністю місцева влада? Від царської жандармерії і таємної поліції до радянських слідчих і НКВД – ось в якому часовому просторі відбувається дійство у цих романах, злочини в яких сталися від Києва до Одеси.

Василь Добрянський. Помилка капітана Жеграя. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2020

Мова у цьому ретро-детективі про буремні часи початку ХХ століття, коли в Україні правив гетьман Павло Скоропадський, а Києвом походжали німецькі патрулі. Але ще перед тим головний герой роману, поліційний слідчий Клим Іванович Жеграй, який до того "вісімнадцять років стояв на сторожі правопорядку, ловив і садив у буцегарню вбивць, ґвалтівників, головорізів, кублоутримувачів, хіпезників, підкидачів, фальшивомонетників, пушкарів, суціг і аферистів", опинився за бортом нового життя. Відтак, переховуючись у підпіллі, навесні 1918 року він все-таки опинився на службі в нової влади, будучи запрошений на аудієнцію до самого ясновельможного гетьмана. Як складеться доля колишньої грози столичного кримінального світу? Чи стане наш герой, що носить стародавнє прізвище козацького вартового на далекій степовій залозі, який перший повідомляє товаришам про небезпеку, символом нового порядку і контролю над злочинністю? Щонайменш три справи – про зниклих німців і юну генеральську дружину йому вже доручено.

"Протягом літа й осені 1918 року капітан Жеграй ще кілька разів виконував особливі доручення гетьмана Павла Скоропадського, - дізнаємося ми. - І постійно уникав відповіді на запитальні погляди начальника осібного відділу Дмитра Бусла: коли ж, коли він дасть згоду очолити розшуковий відділ Києва. Клим вагався…"

Андрій Кокотюха. Вигнанець і чорна вдова. – Х.: Віват, 2019

Весна 1909 року в цьому романі видалася трагічною, і ось вже київський сищик Платон Чечель іде по сліду жорстокого убивці юних дівчат. Ним виявляється донька таємного радника з Петербурга. Згодом панянка гине за тих же обставин, що й її жертви. Тож впливові родичі звинувачують поліцейського в наклепі. Для всіх Платон стає вигнанцем. Єдиний вихід не опинитися на каторзі – це врятувати життя мільйонера фон Шлессера. Йому нібито загрожує молода дружина, що встигла здобути славу чорної вдови. Однак барон помирає, і це лише початок серії майбутніх холоднокровних убивств. Під підозрою всі спадкоємці - і навіть сам Платон… Вигнанець змушений розплутати клубок смертей та дізнатись, хто винен у злодійстві. Щоб не тільки запобігти новим злочинам, але й врятувати себе.

Ирина Лобусова. Дневник призрака. – Х.: Фолио, 2020

За сюжетом, погодившись не з власної волі співпрацювати з НКВД, героїня цього ретро-роману, Зінаїда Крестовська, чудово усвідомлює, що спокійного життя у неї більше не буде. Однак реальність виявляється страшніша за будь-які її припущення. Намагаючись зрозуміти походження старовинної книги, сторінка з якої випадково потрапляє їй в руки, Зіна з подивом виявляє, що за нею полює не тільки вона, але й НКВД. А ще не менш страшна організація ... Що ж такого важливого у цьому манускрипті? Чому при його пошуках гинуть люди? Ця таємниця не дає спокою Крестовській. Тим більше, коли у місті з’являється таємничий незнайомець.

"Просьба отвезти его к одесскому побережью не выглядела странной. Странны были два армейских револьвера да охотничий нож. Этот арсенал моряк разглядел, когда мужчина входил в хлипкую единственную каюту, предназначенную для перевозки пассажиров. Он вошел на борт с одним саквояжем — и моряк подозревал, что в саквояже из оружейного арсенала может быть что-то еще".

Владислав Івченко, Юрій Камаєв. Стовп самодержавства. Тринадцять справ Івана Карповича Підіпригори. – К.: Темпора, 2020

У цьому детективному романі, дія в якому відбувається на початку ХХ століття, майбутній найкращий сищик імперії працює філером Київського охоронного відділення. Однак злочинці та бунтівники не знають кордонів міст і країн, тож служба підкидає йому небезпечні пригоди не тільки в київських закапелках, але й у Криму, Одесі, селах по всій країні та навіть у Петербурзі з Фінляндією. "Сьорбнув я чаю і згадав про одну справу в Туркестані, після якої вже жодна київська спека мене б не злякала, - розповідають у романі. - Почалося все з того, що я сидів у Ташкенті на гауптвахті, на яку потрапив ні за цапову душу. Воно як було: перед тим я служив у патрулі, який по горах місцевих розбійників шукав. Патруль був створений із числа солдатів нашого ескадрону і козаків. Командував патрулем хорунжий Розмазанов, донський козак і вправний вояка. До нього патрулі сиділи на постах, хіба що вдень кудись могли виїхати, а вночі зачинялися і носа не являли. Розбійники цим користалися: нападали на подорожніх, грабували місцевих землевласників та прибулих поселенців. А щоб патрулі страх не втрачали, то стріляли час від часу по постах".

Олесь Ільченко. Місто з химерами. – К.: Комора, 2019

Цей роман присвячено розкриттю загадок життя відомого будівничого Владислава Городецького, у ньому читачі разом з героями твору також отримають можливість розкрити головну таємницю Києва. Загалом це символічне повернення в часі і занурення у життя Києва початку ХХ століття: погляд за лаштунки театру Соловцова, зустріч з Ларисою Косач у Музеї старожитностей, частування з гарячим шоколадом у кафе "Семадені", спостереження за будівництвом Миколаївського костелу і навіть політ аеропланом разом із Ігорем Сікорським. Що ж до згаданих таємниць і загадок, то протягом дійства можна дізнатися, що означає "зловісний трикутник"? Чому його було створено? Що знаходиться в центрі цього трикутника? Чому небезпека чатує над старим містом і чи справді вона вже в минулому?

"За кілька секунд заюшений кров'ю молодий чоловік лежав долілиць на землі, - дізнаємося ми про цю дивну історію. - До робітника бігли товариші, Леонтьєв, майстер Петро з Городецьким... І без медиків було зрозуміло: юнак мертвий. Вусатий городовий голосно сюрчав у свисток, метушилися люди, роззяви-перехожі зібралися подивитися на тіло молодого будівельника, а Григорій, навпаки, злодійкувато озирнувся і швидким кроком пішов геть".