Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).
"Україна збирає більшу частину свого врожаю в липні-серпні, і удари Росії по українській портовій та сільськогосподарській інфраструктурі можуть ще більше ускладнити здатність України звільнити місце для зерна нового врожаю. Тривалі перебої в зерновій логістиці в Україні, ймовірно, матимуть все більший вплив на постачання зерна, посилюючи відчуття нагальності, яке Кремль сподівається створити.
Кремль регулярно вдається до ескалаційної риторики щодо підтримки Заходом України, намагаючись вплинути на його поведінку. Незрозуміло, якою мірою російські сили мають намір завдавати ударів по цивільних суднах у Чорному морі, хоча Кремль, ймовірно, вважає, що ця заява матиме стримуючий ефект на морську активність у Чорному морі і створить умови, що нагадуватимуть повну блокаду українських портів на початку повномасштабного вторгнення", - йдеться у звіті аналітиків.
В ISW вважають, що спроба домогтися економічних поступок від Заходу може підірвати міжнародні зусилля Кремля, поставивши під загрозу постачання продовольства до кількох країн, які є цільовою аудиторією Кремля.
"Російські удари по українській портовій та зерновій інфраструктурі, а також військово-морські дії продовжують ілюструвати, що Кремль готовий використовувати військово-морські сили та засоби високоточної зброї для вирішення нагальних економічних проблем, а не для операцій в Україні", – додали в Інституті.
16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. А Кулеба розпочав термінові консультації в ООН.
У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі.
18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що для забезпечення продовольством найуразливіших країн світу та збереження можливості експорту українських товарів, критично важливо відновити транспортні зв'язки Чорним морем.
19 липня стало відомо, що Україна розглядає можливість перевезення продовольства у рамках "зернової ініціативи" через територіальні води Болгарії та сусідньої Румунії.
Водночас російське міноборони опублікувало заяву із погрозами суднам, які прямуватимуть до чорноморських портів України. Того ж дня Путін назвав умови повернення РФ до "зернової угоди" та зажадав їх негайного виконання.
Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив, що єдиною відповіддю Євросоюзу на погрози РФ обстрілювати українські судна із зерном може бути тільки збільшення військової допомоги Україні.
Своєю чергою Міністерство оборони оголосило, що з 21 липня всі судна, що прямують до акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та українських портів на тимчасово окупованій території, Україна може розглядати як воєнні вантажі.
20 липня міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг заявив, що вихід РФ із зернової угоди і її погрози обстрілювати українські судна це "ляпас країнам Африки", які залежать від зерна України.
Цього ж дня Зеленський провів першу в історії двосторонніх відносин розмову з прем’єр-міністром Ефіопії Абієм Ахмедом Алі – розповів про односторонній вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи, незаконне блокування судноплавства, обстріли портової та енергетичної інфраструктури України.