До HIMARS в Україну прибув старший брат - MARS-II. Колонка Сергія Згурця

Три системи MLRS MARS-II в Україні

Нарешті, було оголошено про важливі постачання озброєння з Німеччини, яка до цього часу повільно реагувала на прохання України, тобто крига скресла. Міністерка оборони Німеччини заявила, що вже передані Україні три системи залпового вогню MARS-II з іншими зразками озброєнь. MARS-II - це локалізована німецька версія РСЗВ М270 і старший брат HIMARS.

Він відрізняється тим, що має два пускових пакети й може запускати по ворогу одразу 12 ракет на дальність 80 км, відповідно, знищуючи одразу 12 цілей в одному пуску. Це гарна система озброєнь, але з Німеччиною завжди є нюанси. Раніше повідомлялось, що Німеччина не може передати ці MARS-II тому, що в цих системах відчутне програмне забезпечення, яке дозволяє використовувати далекобійні керовані снаряди. Німеччина все ж таки завершила модернізацію MLRS MARS-II до рівня, який дозволяє використовувати далекобійні снаряди. Ці три системи MARS-II будуть важливим доповненням до переліку HIMARS, які активно знищують противника.

ППО IRIS-T очікуємо до кінця року

Окрім MARS-II було сказано, що Німеччина передала нам системи ППО IRIS-T, згодом виявилось, що це були занадто оптимістичні повідомлення. Медійники помилилися, отримання засобів ППО IRIS-T будуть наприкінці року. Це система ППО, яка дозволяє знищувати цілі противника на висоті до 20 км і на дальність до 40 км. Є найсучаснішим зразком озброєння, який виготовляється німецькими компаніями. Україна заявила про бажання отримати 10 зразків і виготовлення цих систем займе до 3-4 років. Перші зразки постачаються до Єгипту і були сподівання, що Україна зможе перебити цей контракт і отримати замовлення для інших країн. Але ні, тому ми чекаємо виготовлення нових IRIS-T, які можуть знищувати балістичні цілі та посилювати можливості ЗСУ.

Ситуація на фронтах

Зброя нам потрібна для того, аби здійснювати й ефективну оборону, і ефективні наступальні дії, що впливає на ситуацію на фронтах, яка є непростою, але динаміка прогнозована.

Слов‘янськ – Краматорськ

Варто виділити агломерацію Слов‘янськ - Краматорськ, де ворог намагається готувати наступ на ці міста, які добре захищені. У зону Ізюма і Лисичанська свого часу було сконцентровано 60% тих сил, які ворог підтягнув на територію України, але зараз просування на Слов‘янськ і Краматорськ немає, тому що всі шляхи та підступи до цих міст добре захищені.

Сіверськ - Соледар - Бахмут

Окрім Слов‘янська і Краматорська, друга лінія оборони, яку я можу назвати лінією виснаження для противника, це міста Сіверськ, Соледар і Бахмут. По цій лінії ворог здійснює удари артилерією та авіацією, намагається проводити окремі наступальні штурмові операції по лінії Білогорівка - Григорівка - Серебрянка. Всі ці населені пункти знаходяться вздовж Сіверського Донця, а містечко Серебрянка - впритул до Сіверська. Змін у цих зонах не відбувається. ЗСУ займають там панівні висоти й ворогу просунутися надзвичайно важко.

Бахмут

Динаміка тут найбільше складна. Бахмут є логістичним хабом, де відбувається перетинання багатьох трас, які йдуть на Краматорськ - Слов‘янськ і на Лисичанськ. До того ж впродовж тривалого часу з різних напрямків ворог намагається рухатися у бік Бахмута.

З інформації російських пабліків і з обмеженої інформації Генерального штабу ЗСУ говориться про те, що противник має певний прогрес у захопленні Вуглегірської ТЕС. Цей напрямок несуттєво впливає на ситуацію на півдні від Бахмута, але будемо уважно спостерігати за тим, як буде розвиватися ситуація у цьому секторі фронту. Все ж таки ризики існують, що ворог буде рухатися і далі у бік Бахмута, вирівнявши лінію фронту після захоплення Вуглегірської ТЕС.

Південь

З іншого боку всі ці зусилля можуть бути збалансовані активними діями української сторони на Півдні, де зараз відбуваються контрнаступальні та наступальні дії. Загальну динаміку оцінити поки ще не можемо тому, що інформація обмежена.

Активність, пов’язана з діями ЗСУ, щодо знищення мостів через річку Дніпро є значним кроком вперед з точки зору витискання російських військ з нашої території. Ворог на це не реагує, а навпаки, намагається зводити понтонні переправи, аби й далі зберігати можливість постачання своїх військ на правий берег Дніпра. Питання лише у часі аби знищувати й понтонні переправи.

Окрім того, що ворог намагається створювати додаткові інженерні заходи на Півдні, використовувати артилерію, яка несе основний тягар бойових дій, противник також  намагається шукати інформацію, що  пов’язана з нашими лініями оборони, використовуючи супутникові можливості та можливості своїх безпілотних апаратів. Противник робить спроби за допомогою своїх систем знайти базування HIMARS по всій нашій території.