Україна на узбіччі великих інвестиційних процесів, - Пендзин

Жінці - дві сукні на сім років, а підлітку - одна зимова та одна демісезонна куртка на три роки. Українців нещодавно збурили заяви одного з народних депутатів, а саме голову з питань фінансів податкової та митної політики комітету Верховної Ради Данила Гетьманцева, який сказав про те, яким є прожитковий мінімум в Україні, зазначивши, що це абстрактний мінімум. Хоча ми розуміємо, що є багато людей в нашій державі, які на цей "абстрактний мінімум" намагаються виживати в теперішніх умовах. А коли в Україні в останнє переглядали прожитковий мінімум і що це взагалі за цифра 2920 грн?

Прожитковий мінімум в Україні розраховується по методиці, яка затверджена була Кабінетом Міністрів у 2000 році.

фото: chrda.gov.ua

25 років тому.

Так. Можна сперечатися з тією методикою, а можна не сперечатися, але по ній встановлювалися три кошики: продуктовий, промисловий і кошик послуг, який на той момент з погляду державних службовців, експертів, спеціалістів, медиків, соціальників накривав цей весь комплекс потреб, який становить прожитковий мінімум.

Мова не про фактичну цифру, мова про переліки. Коли ви починали згадувати Гетьманцева, то говорили: скільки там панчіх, штанів, трусів, курток треба людині протягом року на людину. Власне, це і є пункти тієї методики. Потім ту методику спробували переглянути, якщо я не помиляюсь, у 2014-2015 роках було рішення суду, яке скасувало перегляд цієї методики. Тоді вони не дуже багато змінили: додали каву та ще щось. Але, по суті, нічого принципового там не мінялося.

Декілька разів підходили до питання принципової зміни підходів, адже майже в усьому світі є свої підходи та свої методики розрахунку прожиткового мінімуму. Вони є і в європейських країнах. 

У італійців в прожитковому мінімумі є навіть певна кількість сухого вина, яка обов'язково має бути у людини протягом місяця.

А тепер, що стосується цифри 2920 грн. Міністерство соціальної політики України кожен місяць розраховує фактичний прожитковий мінімум, виходячи з оцієї методики, про яку я сказав, і тих реальних цін, які сьогодні існують у нас на ринку. А чи знаєте, скільки сьогодні є фактичний прожитковий мінімум?

Гетьманцев каже, що в три з половиною рази він має бути вищий.

Ні. Дивіться, фактичний прожитковий мінімум сьогодні - понад 9000 грн. Я вам хочу нагадати, що у нас мінімальна заробітна платня - 8000 грн. Тобто вже є декілька речей, які не можуть бути по визначенню.

По-перше, не може мінімальна заробітна платня бути нижче прожиткового мінімуму. Немає сенсу людині працювати на мінімальну заробітну платню, яка не покриває прожиткового мінімуму. 

Мінсоцполітики порахувало прожитковий мінімум - більш як 9000 грн. Те, що стоїть в бюджеті на рівні 3000 грн, то тут я з Гетьманцевим згоден, що це абсолютно абстрактна цифра.

Данило Гетьманцев, фото: rbc.ua

І сміх, і гріх.

Я вам скажу відверто, у свій час ми задавали Міністерству фінансів це питання та отримали відповідь, що це є умовно розрахункова цифра, яка відповідає фізичній спроможності бюджету забезпечувати соціальні виплати.

Переводячи з мудрої, викрученої фрази на нормальну людську мову, я поясню. Якщо сьогодні підняти у бюджеті фактичний прожитковий мінімум до отих реальних цифр, які є, тобто з 3000 грн до 9000 грн, то загальний обсяг соціальних видатків, які мають бути виплачені з державного бюджету, зросте у три рази.

Україна цих грошей не має.

Україна на сьогоднішній момент не має грошей навіть на те, щоб покривати соціальні видатки в межах 3000 грн прожиткового мінімуму.

А можливо десь взяти ці гроші?

Так. Ми їх кожен рік беремо в макроекономічному фінансуванні наших партнерів, ходимо з протягнутою рукою і клянчимо у них $40 млрд щороку для того, щоб покривати соціальний пакет. Скажу для вашого розуміння, що прожитковий мінімум є базова цифра, як і всі соціальні стандарти. У нас з вами є два соціальних стандарти: прожитковий мінімум і мінімальна заробітна платня, від яких залежить більш як 150 різних платежів з державного бюджету.

Якщо ви піднімаєте прожитковий мінімум у мінімалку, ви автоматично на таку саму суму індексуєте всі видатки державного бюджету.

Ще до активної фази бойових дій, якщо я не помиляюся, питання невідповідності фактичного прожиткового мінімуму і той, що закладений в бюджет, підінімалося у 2020 році. 

На той момент, по тих цінах, соціальні видатки, які прив'язані до прожиткового мінімуму після індексації, збільшувалися десь на 350-400 млрд грн. А сьогодні ця цифра є абсолютно нереальною з точки зору наповнення.

фото: rbc.ua

І ми з вами ще знаємо, що кожну копійку для соціальних потреб ми маємо випрошувати у наших партнерів. Напевно, вас не здивувало, чому у 2025 році Україна відмовилася від індексації соціальних стандартів при тому, що в нас інфляція 15,9%, а продуктовий кошик виріс більше ніж на 22%.

Ми цього року не індексуємо соціальні стандарти. Тобто ми свідомо йдемо на погіршення рівня життя населення. Чого? А тому, що ми просто не випросили гроші.

А скільки треба ще випросити грошей для того, щоб закрити принаймні індексацію цих виплат?

На наступний рік, якщо ми подивимося з вами бюджетну декларацію, вони планують збільшити прожитковий мінімум до 8 600 грн. Ще раз нагадую, прожитковий мінімум - понад 9000 грн. А щодо збільшення прожиткового мінімуму, який написаний у державному бюджеті, якщо я не помиляюся, то зростає ледь не до 3500 грн, тобто лише на 500 грн. Якщо таке вдасться зробити, то це однозначно додасть те, що десь ще треба буде вишукувати додатково 100 млрд.

Нам взагалі треба вишукувати на наступний рік 1,7 трлн грн.

О, Боже! Ви такі страшні цифри називаєте, що я навіть не знаю, звідки й де Україні брати ці гроші.

Чекайте, ви трошки мене дивуєте. Ми з вами неодноразово в етері Еспресо, обговорюючи український бюджет на 2025 рік та згадуючи бюджет на 2024 рік, говорили, що у 2025 році дохід України, дохідна частина бюджету - 2,2 трлн грн. Видаткова частина бюджету майже 1,8 трлн грн, а точніше - 1,7 трлн грн з хвостиком. Тобто дуже приблизно - 1,7 трлн грн ми десь мали запозичити на 2025 рік. А це $40 млрд.

У 2024 році ми також випросили в наших партнерів $40 млрд на соціалку. У 2022-2023 роках ми нічого не просили, бо тоді нам дали, що дали. А для того, щоб покрити соціальні видатки, ми з вами надрукували 400 млрд грн. На - дру - ку - ва - ли! 

І результат - з 24 грн за долар став 37 грн за долар у 2022 році. Чуда ж не буває, правда? Ми з вами говоримо про абсолютно реалістичні речі: якщо називаємо певні цифри, це означає, що вони реальні й насправді існують.

У 2025 році ми отримали від наших партнерів кредит $50 млрд, який частково використовується на соціалку, а частково - по згоді з деякими країнами на безпеку та оборону нашої країни. І то, нам сьогодні не вистачає 412 млрд грн на безпеку та оборону, які зараз будуть розглядатися у Верховній Раді, щоб збільшувати видатки державного бюджету.

А як ви думаєте, податки будуть ще збільшувати в цьому році через те, що нам бракує грошей?

Вони планують на сьогоднішній момент перекрити тих 412 млрд грн коштом двох джерел. Перше джерело - це збільшення податкових надходжень без зміни податкових вимог, без зміни норм Податкового кодексу. Я зараз поясню, звідки беруться ці речі. 

Друге - це більше ніж 250 млрд грн додаткових запозичень на облігації внутрішньої державної позики. Уявили собі? Тобто знову поставлять банки у відповідну позу і будуть їх примушувати купляти українські ОВДП (Облігації внутрішньої державної позики). Що маємо, то маємо.

Але більш як 140 млрд грн має бути збільшено за рахунок податкових надходжень. Це і воєнний збір, який додатковий пішов цього року, це і до 50 млрд грн має бути збільшено за рахунок податку на доходи фізичних осіб. 

На сьогоднішній момент є купа законопроєктів у Верховній Раді, які посилюють контроль за сплатою податку на доходи фізичних осіб.

Хочу нагадати, користування маркетплейсами, наприклад, OLX, або ще якимось, то хто б там що не розказував, але відповідно до Податкового кодексу будь-який дохід українця має оподатковуватися 18% плюс воєнний збір. Зараз 18% + 5% на будь-який дохід. 

Тобто формально за Податковим кодексом, який на сьогодні існує, якщо ви здали хату в оренду та отримали кошти, відповідно, як орендодавець, то зобов'язані заплатити 18%. Або ви продали якусь річ на OLX, формально маєте сплатити податок на доходи фізичних осіб. Або ви поїхали таксувати після закінчення робочого дня, заробили якусь копійку, і зобов'язані віддати 18%. Ви це робите? Ага, як же ж.

фото: csi.org.ua

Ви закінчили роботу, до вас прийшла сусідка, каже: "Допоможіть мені почистити каналізацію, бо забилася у кухні". Ви пішли, допомогли це зробити. Вам сусідка дала 200 грн. Треба сплатити податок. Смішно, правда?

Ми абсолютно спокійно зараз говоримо про те, що всі соціальні видатки фінансуються за рахунок запозичень, які потім будуть віддавати прийдешні покоління. Ми спокійно до того відносимося? Та, Господи, хтось, аби не я.

Коли ми з вами подорожуємо по європейських країнах, і на своїй машині ви заїжджаєте на заправку і заправляєтеся, а вам оператор заправочної станції дає чек, дуже часто українці не беруть чек: "Нащо? Лишіть собі". Для європейців - це клініка, жах. Як відмовлятися від власних грошей? Тому що оті всі чеки ви маєте додати до своєї річної декларації й на цю суму знизити ваші податкові зобов'язання. А що ми? А ми все одно не подаємо декларацію, все одно податки не платимо. Смішно? Але з цього формується дохідна частина бюджету.

Складність українського законодавства компенсується необов'язковістю його виконання. 

Я вам кажу прямим текстом, як це говориться. І коли ми з вами хочемо в Європу, ми маємо розуміти, що Європа - не тільки гарні, уквітчані містечка, а це і неухильна сплата податків, це і величезна соціальна відповідальність.

Чомусь, коли українці їдуть в Європу і там починають жити, працювати, в них не виникає питання - платити чи не платити податки. Тому що, якщо не сплатиш податки, будеш мати величезний менінгіт на слабу голову. З Україною - все нормально. Ми живемо в тій країні, де можемо, вибачте, сміття викинути під хатою і нічого нам за те не буде, бо ми ж у рідній оселі.

Хочу ще поговорити про інфляцію. НБУ каже, що перевищено прогнози і цей показник, як ви раніше згадали, вже становить 15,9%.

Так, прогноз був менш як 10%.

Олег Пендзин, фото: facebook/oleg.pendzin

А що буде далі? Що буде з іноземною валютою? Бачимо, що євро дуже сильно подорожчало.

Я швиденько поясню. Щодо євро, тут нічого дивного нема. Це процеси, які не мають абсолютно ніякого відношення до України. Ви берете курс з гривні до долара, множите цей курс на крос-курс євро до долара та отримуєте тих умовних там 49,3 грн - 49,4 грн, які сьогодні стоять в обмінниках. Тобто тут немає нічого дивного.

Курс євро до долара, який на сьогоднішній момент стрімко падає, долар до євро, це результат "світлої політики" пана Трампа. 

А після прийняття цього "великого, прекрасного закону" про податки, як Трамп називає це, то цей закон протягом найближчих 10 років збільшить дефіцит американського бюджету на $3,5 трлн. 

Як ви думаєте, куди побіжать інвестори зі своїми грошами? В долар? Ні, не в долар. Як на мене, в євро.

Але Україна на узбіччі великих інвестиційних процесів, тому, на мою думку, тут навіть нема про що говорити. Будемо просто далі спостерігати за процесами. Давайте будемо чітко розуміти, що загалом на нас це не дуже сильно впливає.