Про це інформує Радіо Азатутюн.
Під час виступу сьогодні в Європейському парламенті у Страсбурзі прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван готовий підписати мирний договір і врегулювати відносини з Азербайджаном до кінця року.
Пашинян наголосив, що продовжить мирний порядок денний і що регіону потрібен мир. Він підкреслив, що Єреван готовий підписати мирний договір, який відображатиме принципи взаємного визнання суверенітету і територіальної цілісності одне одного, а також матиме на увазі відкриття транспортних комунікацій, заснованих на принципах суверенітету країн, якими вони проходять.
За словами прем'єра, вірменська сторона готова відкрити Мегринську залізницю, але не як екстериторіальний коридор.
При цьому Пашинян висловив побоювання, щодо того, що президент Азербайджану Ільхам Алієв може зробити питання так званого коридору приводом для нового нападу на Вірменію і захоплення територій.
У своїй промові вірменський лідер звернувся за підтримкою до європейських парламентаріїв у справі встановлення миру в регіоні.
Пашинян додав, що формальні союзники Вірменії не допомогли в питанні розв'язання проблем безпеки Вірменії та вірмен Нагірного Карабаху. Зокрема, прем'єр-міністр Вірменії сказав, що, коли 100 тисяч вірмен втекли з Нагірного Карабаху до Вірменії внаслідок нападу Азербайджану, "наші союзники у сфері безпеки не лише не допомогли, а й публічно закликали до зміни влади у Вірменії, до повалення демократичного уряду".
На думку Пашиняна, аналогічний сценарій - зовнішня агресія, бездіяльність союзників, використання загрози нової війни або гуманітарної кризи для того, щоб спричинити внутрішні потрясіння у Вірменії, поставити під загрозу суверенітет, навіть сформувати маріонетковий уряд, кілька разів було використано проти Вірменії, але щоразу народ і демократія Вірменії рятували суверенітет і незалежність країни.
19 вересня міністерство оборони Азербайджану оголосило про початок "антитерористичних заходів локального характеру" для відновлення конституційного ладу в Карабаху. У МЗС Вірменії заявили, що таким чином Азербайджан проводить "етнічні чистки".
20 вересня влада Нагірного Карабаху повідомила про припинення вогню. Президент Азербайджану заявив, що "всі завдання в регіоні" були виконані.
22 вересня в Азербайджані заявили про амністію вірменським військовим Нагірного Карабаху, які складуть зброю.
Президент Франції Емманюель Макрон висловив "безумовну" підтримку Вірменії у конфлікті з Азербайджаном. Він наголосив, що Франція продовжить надавати підтримку як на гуманітарному, так і на політичному рівні
25 вересня протестувальники в Єревані анонсували в країні загальну акцію непокори.
Станом на вечір 29 вересня з Нагірного Карабаху до Вірменії прибули близько 100 тис. біженців.
30 вересня Вірменія подала позов до Міжнародного суду ООН проти Азербайджану за звинуваченнями Баку в утисках прав вірмен у Нагірному Карабаху.
1 жовтня, місія Організації Об'єднаних Націй вперше за 30 років прибула до Нагірного Карабаху через масовий вихід етнічних вірмен з регіону.
3 жовтня Вірменія ратифікувала Римський статут і зобов'язалась виконувати рішення Міжнародного кримінального суду.
5 жовтня прем'єр Вірменії Нікол Пашинян підписав декларацію про визнання Нагірного Карабаху частиною Азербайджану.
Еспресо пояснює, чому відбулася нова війна в Карабасі у 2023 році та що чекає на регіон після швидкої операції Азербайджану.