Готовність Путіна публічно вбити Пригожина й Уткіна спонукає Раду командування Вагнера утриматися від призначення наступників, - ISW

Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни.

Наразі Рада командувачів Вагнера не оприлюднила публічної заяви після збиття літака Пригожина, попри те, що російські джерела стверджували про зустріч командувачів ще 23 серпня. Вони не оприлюднили жодної заяви, а кілька джерел, пов’язаних з Вагнером, підкреслили, що повідомлення про зміст очікуваної заяви "є неправдивими". 

ISW вважає, що мовчання Ради командувачів Вагнера може бути пов’язане з хаосом і плутаниною в їхніх рядах після загибелі Пригожина та Уткіна або через чіткі вказівки російської влади зберігати мовчання. Кремль може розглядати публічну заяву командувачів як спробу організувати та відновити незалежність вагнерівців, які можуть продовжувати загрожувати Кремлю та російському МО, констатують експерти.

"Готовність Путіна публічно вбити керівництво Вагнера, ймовірно, спонукає Раду командування Вагнера утриматися від публічного призначення наступників Пригожина та Уткіна на цей час. Член Ради командувачів ПВК Вагнера, обраний особисто Путіним замість Пригожина, зараз ризикує опинитися в центрі гніву рядових співробітників Вагнера, обурених вбивством керівництва Вагнера", - йдеться у повідомленні.

Читайте також: Катастрофа літака з Пригожиним: що відомо і що це означає для України

Як стверджує Інститут, ймовірне вбивство Путіним керівництва Вагнера ясно показало, що Кремль буде зовнішньо вороже ставитися до тих, хто намагатиметься забезпечити незалежність для своїх власних паралельних військових структур. 

"Раніше ISW оцінювало, що демонстративне вбивство Путіним керівництва Вагнера мало на меті відновити його домінування та помститися за приниження повстанням Вагнера, і конкретні особи, які, можливо, планували протистояти Путіну, Кремлю чи міністерству оборони, ймовірно, звернули увагу на це", - йдеться у звіті. 

Кремль, ймовірно, розглядатиме будь-які майбутні зусилля зі створення незалежних паралельних військових структур через призму свого досвіду з Вагнером і Пригожиним. А подібна історія з керівництвом вагнерівців, ймовірно, стане постійною загрозою для тих, хто планує створити паралельні військові структури, що нагадують ПВК Вагнера.

Також не виключається, що група Вагнера більше не існуватиме як квазінезалежна паралельна військова структура. А загибель Уткіна, можливо, стане довгостроковою кривдою для найманців.

Читайте також: Ліквідація Пригожина: Туга, вона ж нудьга

"ISW давно оцінювало, що Путін утримувався від усунення Пригожина через побоювання розлютити персонал Вагнера, а наразі він, можливо, вирішив, що достатньо відокремив найманців від Пригожина за кілька місяців після повстання і міг убити Пригожина, не викликавши серйозної негативної реакції. Імовірні розрахунки Путіна щодо вбивства Уткіна більше зосереджувалися на негайній можливості повністю знищити лідерство Вагнера, а не на наслідках смерті Уткіна", - кажуть аналітики. 

Вони відзначають, що невдоволення щодо загибелі Уткіна можуть стати центром майбутніх конфліктів між російським військовим істеблішментом та нинішніми та колишніми співробітниками Вагнера. Однак навряд чи вагнерівців ​​вдадуться до негайної розправи проти тих, кого вони вважають відповідальними за смерть Уткіна.

Що відомо про авіакатастрофу з Пригожиним

23 серпня у Тверській області РФ розбився бізнес-джет Embraer, що належав Євгену Пригожину, відомо про 10 загиблих. Серед пасажирів був й сам фінансист ПВК Вагнера і його права рука Дмитро Уткін. Є кілька версій про авіатрощу: 1) літак збитили із зенітно-ракетного комплексу С-300; 2) збили з ППО; 3) вибух стався на самому борту.

Після таких подій на аеродром "Мачулищі" з Росії прилетів Іл-76, політ виявився першим за останні місяці. У моніторинговій групі "Беларускі Гаюн" наголошували, що "слід уважно стежити за активністю в районі табору ПВК Вагнера у с. Мета, а також в Осиповичах та інших локаціях, де були помічені найманці".

Натомість український Центр національного спротиву відзначав активність серед вагнерівців, вони намагались залишити табори у Білорусі та виїхати до Росії. Колони, ймовірно, прямували у напрямку кордону, але білоруські спецслужби намагались перешкоджати виїзду техніки.

А рух "Вагнер играй" припускав можливий другий "Марш справедливості" на Москву.

Після цього Інститут вивчення війни заявив, що президент РФ Володимир Путін, ймовірно, віддав наказ про вбивство ватажка ПВК Вагнера Євгена Пригожина для того, щоб відновити своє домінування та помститися за приниження.

У Франції заявили про наявність "обґрунтованих сумнівів" щодо причин авіакатастрофи, в якій вважається загиблим засновник ПВК.

За однією із версій росЗМІ, у шасі літака, що перевозив Пригожина, був закладений вибуховий пристрій, який детонував у потрібний момент, відірвавши крило і стабілізатор.

Своєю чергою Володимир Зеленський наголосив, що Україна не причетна до падіння літака Пригожина та пожартував, що це "не та допомога з літаками, яку просила Україна".

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вважає, що після ймовірної смерті Пригожина, вагнерівці продовжать займатися дестабілізацією країн, які межують із Білоруссю.

Натомість у Сполучених Штатах переконані, що літак, пасажирами якого вказувалася верхівка ПВК Вагнера, ймовірно, збила ракета з території Росії.

Російський диктатор теж відреагував на загибель Пригожина. Він назвав ватажка вагнерівців "людиною складної долі", яка вміла добиватись "потрібних результатів", але й робила "серйозні помилки".

Прокоментував інцидент і голова Чечні Рамзан Кадиров.

Детальніше про катастрофу літака з Пригожиним читайте тут.