Карта бойових дій за період 6-13 вересня: чорна діра під Добропіллям і криза зс РФ на Новопавлівському фронті

На Покровському й Новопавлівському фронтах, які стабільно є найбільш активними, відбулася майже половина всіх боїв. Водночас ворог різко збільшив кількість атак на Сіверському й Торецькому напрямках, а також був, як завжди, доволі активним на Лиманському фронті.

 Сіверськ і Лиман – росіяни форсують події

З півночі Лиманського фронту окупантам вдалося перетнути річку Нетриус і зайняти село Середнє на її правому березі, що значно ускладнює ситуацію для Сил оборони. Рашисти на цьому не зупиняються й намагаються рухатися далі на захід у напрямку Осколу. Крім того, вони просунулися до околиць Шандриголового, де зараз точаться запеклі бої. Далі на схід по фронту росіяни продовжують просуватися біля Колодязів у напрямку на Ставки, які є останнім нашим форпостом перед Лиманом.

Тим часом ЗСУ вдало контратакували в Зарічному й вибили загарбників із центральної частини села. Втім путіністи продовжують перекидати сюди малі штурмові групи, які намагаються в ньому закріпитися.

Карта бойових дій за 6-13 вересня, фото: Еспресо

На фронті на північ від Сіверська ситуація значно ускладнилась, а кількість боїв за останні 2 тижні зросла у 5-6 разів. Окупанти практично повністю витіснили наших військових із Серебрянського лісу на північ від Сіверська й тепер продовжують рух на захід, щоб вийти з лісу на підступах до Ямполя і Лимана. Фактично окупанти наступають на Лиман із трьох боків – з півночі, сходу та півдня – та щотижня мають усюди просування, тому цей напрямок зараз є для ЗСУ вкрай критичним. Адже Лиман відкриє ворогу шлях до Слов’янська.

Тим паче, що поруч, біля Сіверська, росіяни також мають тактичні успіхи. З півночі вони намагаються форсувати Сіверський Донець, щоб зайти у Дронівку. У 2022 році вони застрягли в цьому селі, так і не зумівши тут перейти річку, аж до нашого контрнаступу. Однак цього разу зс РФ паралельно рухаються лівим берегом Сіверського Дінця. Так, вони вже окупували Григорівку, а в центрі Серебрянки точаться бої. Окрім того, ворог намагається обійти Сіверськ із півночі, атакуючи з боку Верхньокам’янського. Якщо цей маневр росіянам вдасться, то вони зможуть підійти до Дронівки з півдня й забезпечити форсування річки. Відтак бої за Дронівку матимуть знаковий характер для оборони Сіверська.

 Покровський фронт і Добропільська "чорна діра"

Через авантюру зс РФ із проривом на Добропілля наступ на Покровськ із півночі гальмує вже понад 3 тижні. У росіян немає достатньо ресурсів, щоб бути успішними відразу на двох ділянках. Навіть більше: розосередивши ресурси, вони втратили перевагу, а ЗСУ зуміли перейти в локальний контрнаступ. Атакуючи одночасно із Заповідного (колишньої Никанорівки) і Володимирівки, їм вдалося звузити "горловину наступу" до 1,5 км. А відтак усі війська, які опинилися північніше, відчувають гострий брак ресурсів, а СОУ їх методично знищують або беруть у полон. Усі сили, які путіністи перекидають сюди на підмогу, пропадають, як у чорній дірі.

Карта бойових дій за 6-13 вересня, фото: Еспресо

Хоча, перебуваючи майже в оточенні, рашисти намагаються прорватися в напрямку до Шахового, але ЗСУ відбили атаки на південь від Володимирівки тих військ, які йшли ворогу на допомогу. Ще одна їхня спроба – це рух від Полтавки до Шахового, але наразі він також не має суттєвих результатів. Фактично зараз триває гра наввипередки: хто швидше – чи ми знищимо "оточені" війська, чи до них прорветься допомога, яка зумисне була передислокована із Курщини та Сумщини. Вони все ще сподіваються продовжити прорив на Костянтинівку. Але можуть стати жертвою своєї захланності. Чим довше Сили оборони утримують позиції у Володимирівці, то менше можливостей в окупантів тримати кругову оборону.

Карта бойових дій за 6-13 вересня, фото: Еспресо

Разом з тим ворогу не вдалося ліквідувати загрозу просування Сил оборони України в напрямку Разіного та Федорівки, а отже, становище окупантів на захід від Казенного Торця невдовзі може не просто ускладнитися, а стати катастрофічним. 

 Новопавлівка намагається огризатися

Несподівано для окупантів, які вийшли до адмінмежі між Донеччиною та Дніпровщиною в районі Горіхового і Дачного, вони не тільки вже кілька місяців не можуть перетнути цю межу, а й нещодавно опинилися перед загрозою прориву фронту. Так, ЗСУ зуміли контратакувати та зайняти понад 14 км кв. між Оріховим і Зеленим Кутом. Ситуація для зс РФ була настільки критична, що вони були змушені миттєво перекидати сюди значні сили для підкріплення, завдяки чому повернули собі близько 5 км кв. Ситуація показала, що рухаючись уперед, російські війська стоять на глиняних ногах, які можна обвалювати. 

Карта бойових дій за 6-13 вересня, фото: Еспресо

Далі на Новопавлівському фронті точаться запеклі бої. Після вдалої контратаки СОУ в напрямку на Толстой і Новохатське ворог намагається зібратися з силами, щоб продовжити своє просування до Андріївки-Клевцового. Поки що на цій ділянці фронту росіяни не можуть подолати водяний бар’єр річки Вовча, яка значною мірою стала новою лінією фронту. ЗСУ натомість пробують затиснути та зачистити всі ворожі підрозділи в районі Новохатського й у межиріччі між Вовчою та Мокрими Ялами.

Великомихайлівка – нова пріоритетна ціль на Дніпровщині

Поки ЗСУ успішно обороняють Олександроград, до околиць якого вже добігають ворожі  штурмовики, ситуація південніше продовжує катастрофічно погіршуватися. Зс РФ трьома напрямками наступають на Великомихайлівку, яка може стати ключем для руйнування всієї нашої оборони по річці Вовча. У напрямку на Новоселівку рашисти пробили коридор у 5 км завдовжки та знову зайшли на крайні вулиці села. Ще 4 км вони пройшли на південь від Січневого в напрямку Соснівки.

Врешті після окупації Комишувахи та Вороного ворог мав просування і біля Тернового, взявши його оборонців у кліщі та створивши ситуацію, коли нашим воїнам, імовірно, доведеться звідти невдовзі відступити.

Карта бойових дій за 6-13 вересня, фото: Еспресо

Таким чином росіяни вже на 9,5 км заглибились у Дніпровську область і продовжують рухатися на захід. Поки що ЗСУ не можуть їх зупинити. Великі сподівання є на наш укріпрайон біля Великомихайлівки. Саме він став головною ціллю Зс РФ на найближчий час. Рухаючись у межиріччі Вороної та Вовчої, окупанти сподіваються підійти максимально близько до села та розпочати його штурм.

З іншого боку, є ймовірність, що саме тут путіністи, які відчувають значне виснаження, остаточно зупиняться. А ЗСУ мають можливості для контратак, адже окупанти досі не можуть закрити кишеню, яка утворилася між Воскресенкою і Комаром. Хоча ще місяць тому ситуація здавалася однозначно програшною для Сил оборони, але ми все ще утримуємо цей шмат української землі. 

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.