Країни G7 збільшили фінансову допомогу Україні до $44 млрд та закликали до припинення війни

Про це повідомляє видання Bloomberg.

"Ми закликаємо до негайного припинення незаконної війни Росії проти України, що усунуло б одну з найбільших невизначеностей щодо глобальних економічних перспектив", - йдеться в заяві за підсумками зустрічі в Японії.

Зазначається, що допомогу Україні до початку 2024 року планують збільшити до 44 мільярдів доларів, що дозволить Міжнародному валютному фонду схвалити виділення 15,6 мільярда доларів протягом чотирьох років.

Міністри також наголосили на необхідності залишатися "гнучкими" в економічній політиці на тлі підвищеної невизначеності у світовій економіці.

Читайте також: Російська економіка починає зазнавати краху, – The Wall Street Journal

Центральні банки "забезпечуватимуть стабільність інфляційних очікувань і чітко інформуватимуть про політичні позиції, щоб допомогти обмежити негативні наслідки для інших країн", - йдеться в комюніке.

Окрім цього, міністри фінансів та очільники центральних банків США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Канади та Японії узгодили позиції щодо широкого кола питань - від проблем банківського сектору до реструктуризації боргів у розлогому комюніке.

Також у спільній заяві висловлена певна підтримка прагнення США зменшити залежність ланцюга поставок від Китаю, а також звернення до країн Глобального Півдня, аби показати, що група багатих країн може вжити конкретних заходів для їх підтримки, в той час, як G20 бореться з розбіжностями.

Фінансова стабільність

Необхідність забезпечення глобальної фінансової стабільності стала провідною темою після краху банків Кремнієвої долини й First Republic Bank. Хоча вплив на економіку та фінансові системи країн G7 був обмеженим, зараз не час для самозаспокоєння, зазначив голова Центрального банку Німеччини Йоахім Нагель.

Фінансові керівники заявили, що будуть уважно стежити за розвитком подій у банківському секторі і готові вжити відповідних заходів для підтримки стабільності. Фінансова система залишається стійкою, і політики працюватимуть над усуненням прогалин у даних, нагляді та регулюванні у банківському секторі.

Ланцюги постачання

Перебої в торгівлі також отримали важливе місце в списку проблем, що викликали занепокоєння на зустрічі, з непрямим посиланням на Китай. Фінансові керівники запропонували нове партнерство, яке буде відкритим для інших країн.

У комюніке зазначається, що країни G7 мають на меті запустити партнерство для посилення стійкості та інклюзивності ланцюгів поставок не пізніше кінця цього року.  

Зазначається, що це свідчить про зростання занепокоєння G7 щодо Китаю, враховуючи його роль у постачанні та виробництві для світової економіки. У той час як США наполягають на зменшенні залежності від Пекіна, деякі європейські країни обрали "тонший" підхід.

Читайте також: У США заявили, що в разі війни між Китаєм і Тайванем світова економіка втрачатиме до $1 трлн на рік

Комісар ЄС із питань економіки Паоло Джентілоні попередив, що відокремлення від Китаю становить ризик для світової торгівлі.

"Ми говоримо не про закриття нашої торгівлі з Китаєм, а про те, щоб зробити ланцюги поставок більш безпечними в деяких стратегічних секторах, таких як рідкісні корисні копалини", - додав він.

• 23 квітня повідомлялося, що міністри сільського господарства країн G7 висловили стурбованість руйнівним впливом на глобальну продовольчу безпеку розв’язаної Росією війни проти України.
• 26 квітня стало відомо, що японський уряд розглядає можливість підписання на травневому саміті країн "Групи семи" спільного підсумкового документа щодо ядерного роззброєння та нерозповсюдження.
• 12 травня повідомлялося, що країни "Групи семи" обговорюють варіанти того, як можна передати Україні заморожені російські активи.