Брав участь у змові про передачу 3 млрд грн в інтересах РФ: суддю Господарського суду Києва підозрюють у держзраді

Про це інформують пресслужби Офісу генпрокурора та ДБР.

За даними слідства, ще у 2011 році Росія залучила до підривної діяльності проти України тодішніх президента, прем’єр-міністра України та суддю Господарського суду Києва, а також керівників різних ланок судової системи.

Керівництво РФ розробило план, відповідно до якого обороноздатність та збройні сили агресора будуть фінансуватися коштом державного бюджету України під приводом виконання рішення Господарського суду Києва про погашення боргу, якого не існує.

Для цього у 2011 році до керівництва України звернувся міністр оборони РФ з листом про сприяння в погашенні заборгованості одного з суб’єктів господарювання на суму 405,5 млн доларів за поставлений природний газ ще у 1996-1997 роках.

"Україна не мала жодного відношення до боргу комерційного підприємства і не могла нести за нього відповідальність. Проте колишнє керівництво країни у 2011 році почало наголошувати у ЗМІ, що Україна має погасити вказану суму міністерству оборони РФ. Крім того, був підготовлений лист до СБУ з проханням притягнути до кримінальної відповідальності керівника суб’єкта господарювання за нібито перекладання на державу цього боргу", - розповіли у ДБР.

Так, намагаючись штучно створити підстави для прямого фінансування міноборони РФ коштом українського держбюджету, високопосадовці залучили керівництво судової системи та суддю Господарського суду Києва для стягнення 405,5 млн доларів на користь РФ за неправомірним рішенням суду.

За розробленою фігурантами схемою у серпні 2012 року до Господарського суду Києва російське міноборони подало позов до Кабінету міністрів України про стягнення понад 3 млрд грн з держбюджету.

"Росіяни розраховували на те, що ще у 2004 році на той час прем’єр-міністр, а надалі президент України обіцяв їм сприяти у виконанні цих судових рішень. Проте через відсутність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем суддя мав відмовити у відкритті провадження у справі. Щобільше, міністерство оборони РФ до позову не приєднало жодного доказу на підтвердження того, чому Україна має сплачувати цей борг. Однак суддя господарського суду виніс незаконну ухвалу та переклав на відповідача обов’язок збирання і надання доказів у справі", - кажуть у ДБР.

За цією ухвалою Кабмін надав копії листування між керівниками урядів України та РФ 1996 року. Вони були датовані ще до укладення суб’єктом господарюванням угоди, по якій виник борг, тому ці листи не могли бути доказами як існування боргу, так і перекладання його на Україну. До того ж оригіналів цих листів ніколи не існувало, проте цей факт суд проігнорував.

Попри закінчення строків позовної давності та відсутність гарантій держави за боргами підприємства, а також за відсутності доказів самого факту існування у 2012 році боргу підприємства за контрактами 1996-1997 років, суддя задовольнив позов міністерства оборони РФ та постановив стягнути з будь-якого рахунку держбюджету України на користь Росії понад 3,1 млрд грн.

На виконання зазначеного незаконного рішення суду на користь РФ з України було стягнуто частину коштів. Після початку російської агресії проти України та зміни керівництва держави інший суддя Господарського суду у 2014 році скасував це незаконне рішення, але повернути безпідставно стягнуті в інтересах Росії гроші так і не вдалося. За даними слідства, ці кошти пішли на фінансування так званої СВО.

Дії підозрюваних кваліфікували як державну зраду, вчинену за попередньою змовою групою осіб. Максимальне покарання передбачено у вигляді 15 років позбавлення волі.

Також до Вищої ради правосуддя скеровано клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Примітка: згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою в скоєнні злочину і не може бути кримінально покарана, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.