Про це повідомляє LRT.IT.
"Україна повинна отримати те, що їй потрібно на полі бою. Перемога України має бути стратегічною метою Заходу, інакше загрози Росії для нашого регіону і країн "східного сусідства" стануть ще серйознішими", - сказав Науседа.
Він запевнив, що Литва посилюватиме підтримку України, і додав, що послідовно закликає своїх союзників також збільшити та прискорити військову підтримку.
Науседа наголосив, що Україна має зробити все, щоб до кінця 2023 року було ухвалене позитивне рішення про початок переговорів щодо вступу до ЄС.
Очільник Литви закликав українських нардепів докласти зусиль для боротьби з корупцією та відмиванням грошей, а також зазначив, що необхідною умовою для вступу в ЄС є проведення реформ, зазначених у висновку Єврокомісії.
Крім того, в інтерв'ю телекомпанії LNK Науседа повідомив, що закликав Україну та Польщу до діалогу, зазначивши, що у конфлікті між країнами зацікавлена лише Росія.
"Я попросив своїх колег не нагнітати ситуацію, а спробувати її стабілізувати, а потім повернутися до нормального діалогу на двосторонній основі, спробувати подивитися на це питання (експорту українського зерна, - ред.) конструктивно. Ми всі хочемо одного - якнайшвидшої перемоги України у війні проти Росії. Хто зацікавлений у конфлікті? Єдиний суб'єкт - РФ. Ну, можливо, Білорусь, але я вже не розглядаю її окремо", - сказав Науседа.
25 вересня у Литві з офіційним візитом перебувала делегація Верховної Ради, у складі якої були Юлія Овчинникова, Ігор Гузь, Микола Княжицький, Павло Сушко, Іван Крулько, Лариса Білозір, Оксана Савчук та Микола Кучер.
"Литва підтримуватиме Україну. Це один з найбільших наших союзників, бо литовці знають, як складно і водночас важливо вирватися з російського колоніального ярма. З президентом країни Гітанасом Науседою та спікеркою парламенту Вікторією Чмілітє-Нільсен обговорювали багато важливих питань. Це і допомога з озброєнням, і спільна діяльність у Люблінському трикутнику, і залагодження кризи з поляками, і підтримка нас у вступі до НАТО і та ЄС. Всюди відчуваємо підтримку", - прокоментував зустрічі член делегації від українського парламенту в Литві Микола Княжицький.
Фото: https://www.facebook.com/mykolakn
Фото: https://www.facebook.com/mykolakn
2 лютого польські фермери почали блокувати пункти пропуску на кордоні з Україною. Це було пов'язано із тим, що польські аграрії обурені, що через неконтрольований приплив українського зерна до Польщі обвалились ціни на їхню продукцію. Тамтешні фермери стверджують, що українське зерно мало б транспортуватись територією Польщі лише до портів, однак воно потрапляє на польський ринок. 16 та 17 лютого польські аграрії відновили протести на кордоні з Україною.
7 квітня стало відомо, що Україна погодилася припинити експорт зерна до Польщі, а 15 квітня країна затвердила заборону на ввезення українського збіжжя та інших харчових продуктів до Польщі.
5 червня Європейський Союз ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати.
8 вересня президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що Литва готова ділитися досвідом із Києвом і консультувати його на шляху вступу до ЄС.
14 вересня Ґітанас Науседа висловив сподівання, що Україна отримає "зелене світло" на вступ до НАТО на саміті у Вашингтоні 2024 року.
Європейська комісія 15 вересня вирішила не продовжувати заборону на експорт українського зерна до ЄС. Натомість Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що пролонгують ембарго в односторонньому порядку.
Того ж дня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зауважив, що рішення ЄС не лише допоможе українському експорту та економіці в умовах блокування чорноморських портів, а й сприятиме глобальній продовольчій безпеці. Він закликав окремі держави-члени ЄС утриматися від неправомірних односторонніх обмежень щодо української агропродукції.
Водночас заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка сказав, що переговори по сільському господарству перейшли в агресію зі сторони Польщі та натяки на вплив під час вступу України до ЄС.
18 вересня міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес заявив, що одностороння заборона будь-якої держави-члена Європейського Союзу на імпорт українського зерна є незаконною.
Заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка заявив, що Київ подасть до суду на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову скасувати заборону на українську сільськогосподарську продукцію. Водночас Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що вийдуть із "зернової" платформи через цей позов.
19 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна подасть позов до Світової організації торгівлі та може у відповідь заборонити імпорт товарів з Польщі, Угорщини та Словаччини.
20 вересня президент Анджей Дуда розкритикував дії України щодо польського ембарго на українське зерно і заявив, що він та його уряд захищатимуть інтереси польських фермерів.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький відреагував на виступ президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН і заявив про можливе розширення заборони на експорт продуктів.
20 вересня посла України Василя Зварича викликали до МЗС Польщі через заяви Зеленського про те, що блокування експорту зерна деякими країнами вигідне РФ.
Водночас Анджей Дуда висловив жаль з приводу слів Зеленського про сільськогосподарську продукцію та заборону на українське зерно, яку ввели три країни ЄС, і заявив, що транзит українського зерна через Польщу триває.
24 вересня Анджей Дуда повідомив, що його країна підготувала транзитні коридори, якими Україна зможе експортувати своє зерно країнам, що потребують цього. Проте Варшава не скасовує свою заборону на продаж агропродукції.