Не забудьмо історію з Тишлеком

Ситуація з заступником міністра МВС Дмитром Тишлеком, про яку вже очікувано стали забувати (бо дагестанці шукають євреїв у двигунах, Time видало статтю, а Арестович знову щось п**данув) мусить мати своє продовження.

МВС в принципі завжди було максимально закритою структурою. Це створювало і спричиняє все нові й нові проблеми, і Євромайдан тому доказ.

Водночас ми маємо приклади, як закриті структури ставали відкритими. Деякі – зі старту, як, наприклад, НАБУ і НАЗК, при яких створено громради з широкими повноваженнями й можливістю впливати на кадрову політику. Деякі – шляхом відкриття дверей в структури, створені закритими, як, наприклад, Громадська антикорупційна рада при міністерстві оборони.

Тож якщо МВС саме не дає собі раду з тими тишлеками, то віддаймо ці функції громадськості. Це вже працює, як в РГК НАБУ.

Читайте також: Про клуб "рускоговорящіх бізнесменов"

Я пропоную у найкоротший термін створити комісії для відбору кандидатів на керівні посади в міністерстві внутрішніх справ та Національній поліції України. Ці комісії мають включати представників громадського сектору, які спільно з іншими уповноваженими особами та структурами проводитимуть перевірку кандидатів і надаватимуть рекомендації щодо їхнього призначення.

А з питання безпосередньо заступника міністра Тишлека я скерував заяви в ДБР і НАЗК. Бо завтра Арестович знову відверне увагу. А таке забувати й спускати на гальмах не можна.

Не маємо права.

Джерело

Про автора. Юрій Гудименко, військовослужбовець, голова ГО “Українське об’єднання "Мрія", та експерт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по роботі з поневоленими народами РФ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.