Народився з коханою в один день. В мережі розповіли історію 22-річного бійця ЗСУ, якого застрелив снайпер

Історією хлопця поділилася користувачка Юлія Івасик.

Артур Латченко, солдат 8-ї роти 3-го батальйону 72 ОМБр, загинув 3 квітня 2017 року біля шахти Бутівка поблизу Авдіївки. Хлопець отримав поранення у шию. Медики відразу примчали на виклик, однак врятувати Артура не змоги. Він помер у "швидкій" дорогою до лікарні.

За словами користувачки, Артур народився у селищі Більськ, що на Полтавщині, 30 листопада 1995 року. Після школи здобув освіту у Полтавському вищому міжрегіональному училищі за спеціальністю "столяр-верстатник" і почав працювати за фахом на місцевому сільськогосподарському підприємстві "Скіф".

Він мріям розпочати разом із товаришами свій мебельний бізнес, однак доля розпорядилась інакше. Восени 2015 року Артура забрали на військову службу до військового центру "Десна". У лютого 2016 року хлопця відправили до Харківської радіо-технічної бригади на посаду кулеметника.

Незабаром Артура забрали на Донеччину захищати Україну від російських найманців.  Його направили до 72-ї ОМБр. Свою службу в АТО він розпочав з передової. З жовтня 2016 року тримав оборону на шахті Бутівка.

Товариші по зброї любили та поважали молодого бійця. За їхніми словами, він був сміливим, відважним і мужнім. Спочатку його називали "Арчі", проте вже згодом йому дали інший позивний – "Шумахер". Зі слів військових, які служили разом із ним, Артур надто любив техніку та не міг всидіти на місці, через що й отримав такий позивний.

Латченко неодноразово був поранений. Кажуть, він не полишав поле бою, навіть коли ворожий танк вщент розбив позиції бригади. Хлопець воював до останнього. Проте 3 квітня удача його залишила. Артур отримав смертельне поранення й покинув цей світ назавжди.

Відважного воїна поховали 5 квітня. У дома в хлопця залишилися батьки та кохана, з якою востаннє він говорив за кілька годин перед смертю.