Реформа освіти: що зміниться для вчителів та учнів у 2025 році

Еспресо розповідає, чого саме очікувати від нового 2025 року у шкільній освіті батькам, учням та педагогам.

Фото: gettyimages

Навчання: очне чи дистанційне

У серпні 2024 року Міністерство освіти та науки України затвердило наказ "Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні", скасувавши попередній. Там переконують, що цим документом хочуть повернути якомога більше учнів до очного навчання.

Згідно з цим наказом для повернення до очної/змішаної освіти потрібно виконати кілька умов, як-от мати матеріально-технічне забезпечення для організації змішаного навчання чи укриття у школі або в радіусі 500 м від закладу. Для навчальних закладів 10 областей (Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської – крім тимчасово окупованих територій), аби повернутись до очної чи змішаної форми навчання потрібне ще й рішення ради оборони області або розпорядження керівника ОВА, а також рішення педагогічної ради щодо виведення учнів на очне навчання.

Усі зміни, визначені наказом, впровадять з 1 вересня 2025 року.

Фото: gettyimages

Що зміниться в дистанційному навчанні

Також із 1 вересня мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 осіб (сюди не враховуватимуть дітей, які навчаються за сімейною або екстернатною формами, індивідуальні форми навчання держава фінансуватиме окремо).

"Щоб забезпечити тяглість освітнього процесу, дистанційні класи в одній школі повинні бути організовані для учнів з 1 по 9 клас, 1 по 11 клас, 5 по 11 клас або 8 по 11 клас (для ліцеїв)", – йдеться на сайті МОН.

Як пояснюють у відомстві, якщо жодна школа громади не здатна виконати умови, то визначають одну найбільш спроможну школу в ОТГ і вона працюватиме навіть без дотримання вимог до наповненості.

Фото: gettyimages

Як навчатимуться ВПО та на тимчасово окупованих територіях

Діти, що змінили місце проживання внаслідок війни з РФ з 1 вересня, навчатимуться очно у школах за місцем свого фактичного перебування. У міністерстві вважають, що перехід з дистанційної на очну форму навчання підвищить рівень освіти учнів, допоможе вчителям віднайти індивідуальний підхід, а самі діти зможуть легше інтегруватись у нову громаду. 

Зараз, за офіційними даними, понад 120 тис. дітей, мешкаючи в одному регіоні, продовжують навчатись у своїх школах дистанційно. З 1 вересня дистанційно вчитись зможуть лише за певних умов, а саме, якщо місцеві школи, де проживає учень, припинили свою діяльність, або якщо в них немає вільних місць для очного навчання.

Діти на тимчасово окупованих територіях, якщо дистанційні класи, в яких вони досі навчалися, перестануть функціонувати за новими правилами, можуть перейти в інший навчальний заклад у межах своєї області. З міркувань безпеки таке переведення може бути здійснено без заяви батьків, а відповідно до рішення ОВА.

Також для учнів на ТОТ передбачено педагогічний патронаж. Йдеться про індивідуальну форму освіти, при якій за кожним учнем з окупованих територій закріплюється вчитель. Він зможе разом з дитиною сформувати розклад та план навчання, що відповідатимуть потребам і можливостям учня. 

Фото: gettyimages

Як зміниться навчання для дітей за кордоном

Для українських дітей, які перебувають в інших країнах, з нового навчального року повноцінне паралельне навчання передбачено не буде. З 1 вересня 2025 року учні з-за кордону зможуть навчатися онлайн в українських школах з українознавчим компонентом. Тобто діти вивчатимуть лише ті предмети, яких немає в закордонних закладах освіти: українську мову та літературу, географію та історію України.

Це позбавить учнів та учениць подвійного навантаження. Крім того, у школах з українознавчим компонентом вони матимуть розклад, що не перетинатиметься з розкладом у місцевих школах. Це зменшить навантаження дітей із 25-ти годин до 6-ти. Оцінки ж із інших предметів, що їх дитина вчить за кордоном, українські школи перезарахують. Міносвіти вже створило шкалу переведення оцінок для визначеного переліку країн, де проживають українські школярі.

Обрати школу за такою програмою можна вже сьогодні.

Фото: gettyimages

Чи здаватимуть учні випускних класів НМТ і ДПА

У 2025 році учнів 4-х, 9-х та 11-х класів звільнили від проходження державної підсумкової атестації. Відповідний закон у листопаді ухвалила Верховна Рада України. 

Для учнів 4-х класів тих шкіл, що беруть участь у ІІ етапі пілотування ДПА, атестацію таки проведуть. Однак отримані на ДПА дані не позначаться на підсумкових оцінках. Результати атестації використають виключно для уточнення підходів до оцінювання.

Щодо зовнішнього незалежного оцінювання, то національний мультипредметний тест (НМТ) проведуть із 14 травня до 25 липня. Учасники виконають тести з 4-х предметів – трьох обов'язкових (українська мова, математика та історія України) і четвертого на вибір. Обирати можна з таких предметів: українська література, географія, біологія, хімія, фізика або іноземна мова.

Фото: gettyimages

Профільна середня освіта

Впровадження профільної середньої освіти заплановане на 2027 рік. У липні 2024-го уряд затвердив Держстандарт профільної середньої освіти, що передбачає навчання учнів 10-12 класів "за індивідуальними освітніми траєкторіями". Йдеться про те, що 10-12 класах поступово зменшуватимуть кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін, а кількість предметів за вибором навпаки зростатиме.

У 2025/26 навчальному році розпочнеться дворічне пілотування (випробування) цього стандарту. Пілотування відбудеться у понад сотні шкіл, у яких, за підтримки міжнародних партнерів, моделюватимуть, якими можуть бути академічні ліцеї, тестуватимуть навчальні та методичні матеріали, створюватимуть курси за вибором для учнів/учениць. 

фото: gettyimages

Як готуватимуть нових вчителів

Найближчим часом українська шкільна освіта зустрінеться з гострою кадровою проблемою.  Згідно з дослідженнями, до 2030 року понад 40% учителів планують покинути свою професію. На цей час дефіцит вчителів перевищить 100 тис. осіб. Тому зараз освітяни шукають шляхів, яким чином можна привабити до професії більше людей.

Проректорка Каразінського університету та ексміністерка освіти Лілія Гриневич однією з можливостей бачить надання додаткової спеціальності вчителя на класичних спеціальностях.

Також Гриневич входить до робочої групи, що розробляє механізми залучення та підготовку до роботи в школі людей з вищою непедагогічною освітою.

"На сьогодні люди з вищою освітою бувають абсолютно не готовими до роботи у школі, але можуть працевлаштовуватись у школу, якщо там є вакансії. Це несе певні ризики, бо людина може бути не готовою працювати з дітьми, невідомо, яким чином вона буде вибудовувати стосунки з дітьми і як володітиме методиками навчання", – каже Гриневич.

Лілія Гриневич, Фото: nus.org.ua

Вихід вона бачить у спеціальних коротких річних програмах для людей із вищою непедагогічною освітою. Саме так надають кваліфікацію вчителя дипломованим фахівцям у більшості провідних систем освіти світу.

"У нас ці програми поки що не є занесеними в законодавство, тому дуже важливо цю нову модель розробити. Це річний курс, коли люди отримують спочатку три місяці теоретичної підготовки, а після цього йдуть працювати в школу, водночас навчаючись. 

Таким чином університет надає їм постійну підтримку, вони отримують і матеріали, і джерела свіжих знань, і навіть психоемоційну підтримку, при адаптації за перший рік у школі", – пояснила ексміністерка.