Про це повідомляє пресслужба прем'єра Вірменії.
У спільній заяві апарати прем’єр-міністра Вірменії та президента Азербайджану погоджуються з тим, що "випала історична можливість для досягнення довгоочікуваного миру в регіоні", і намірами досягти мирного договору "на основі поваги принципів суверенітету і територіальної цілісності".
З міркувань гуманізму і "як жест доброї волі" Азербайджан погодився звільнити 32 вірменських військовослужбовців, а Вірменія – двох азербайджанських.
Крім того, Єреван вирішив відкликати заявку на проведення наступної Конференції ООН з питань зміни клімату (COP29) на користь Баку й закликав інші країни регіону Східної Європи підтримати Азербайджан.
У відповідь Азербайджан підтримує кандидатуру Вірменії на членство в Бюро Східноєвропейської групи держав COP.
"Вірменія та Азербайджан продовжать переговори щодо реалізації в найближчому майбутньому додаткових заходів зі встановлення довіри, і закликають міжнародне співтовариство підтримати їхні зусилля, які сприятимуть встановленню взаємної довіри між двома країнами і позитивно впливатимуть на весь Південно-Кавказький регіон", – підсумовується в заяві.
19 вересня міністерство оборони Азербайджану оголосило про початок "антитерористичних заходів локального характеру" для відновлення конституційного ладу в Карабаху. У МЗС Вірменії заявили, що таким чином Азербайджан проводить "етнічні чистки".
Наступного дня влада Нагірного Карабаху повідомила про припинення вогню. Президент Азербайджану заявив, що "всі завдання в регіоні" були виконані. Згодом в Азербайджані заявили про амністію вірменським військовим Нагірного Карабаху, які складуть зброю.
25 вересня протестувальники в Єревані анонсували в країні загальну акцію непокори. Станом на вечір 29 вересня з Нагірного Карабаху до Вірменії прибули близько 100 тис. біженців.
Пізніше Вірменія подала позов до Міжнародного суду ООН проти Азербайджану за звинуваченнями Баку в утисках прав вірмен у Нагірному Карабаху. 1 жовтня місія ООН вперше за 30 років прибула до Нагірного Карабаху через масовий вихід етнічних вірмен з регіону.
3 жовтня Вірменія ратифікувала Римський статут і зобов'язалась виконувати рішення Міжнародного кримінального суду, а прем'єр Вірменії Нікол Пашинян підписав декларацію про визнання Нагірного Карабаху частиною Азербайджану.
Згодом прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван готовий підписати мирний договір з Азербайджаном і відкрити транспортні комунікації до кінця року.
17 листопада Міжнародний суд ООН зобов'язав Азербайджан дозволити етнічним вірменам повернутися до Нагірного Карабаху.
У суботу, 18 листопада, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван та Баку змогли домовитися про основні принципи мирного договору, але все ще "розмовляють різними дипломатичними мовами".