Очікування ті самі – росіяни затягують час: хто буде говорити у Женеві та що варто знати про новий раунд переговорів

Еспресо пояснить, що це за зустріч і які від неї очікування.

Чому саме Женева і коли про це домовилися

Женева обрана як міжнародний нейтральний майданчик для нової серії переговорів для покладання краю російсько-українській війні. Це перший випадок, коли після перемовин у Абу-Дабі, де вже відбулися дві тристоронні зустрічі, новим місцем тристоронньої зустрічі стала Швейцарія.

Спершу про дату та місце переговорів офіційно оголосили у Кремлі, а згодом це підтвердили в Офісі президента України.

Відзначимо, що Женева є традиційною дипломатичною столицею із доступом для всіх сторін і гарантуванням безпеки, а також зручним форматом для залучення США до переговорів без безпосередньої участі Європейського Союзу чи НАТО.

Хто буде на цих перемовинах і про що говоритимуть

Україну на переговорах представлятиме та ж команда, що і попереднього разу. Тобто головою української делегації є секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров, який 13 лютого повідомив, що президент Володимир Зеленський визначив склад переговорної групи на чолі з Умєровим.

У Женеві українську делегацію представлятимуть також керівник Офісу президента Кирило Буданов, перший заступник глави Офісу президента Сергій Кислиця, очільник парламентської фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія та заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скібіцький.

"Команда сформована з урахуванням військової, політичної та безпекової складових процесу. Працюватимемо над предметними рішеннями в межах визначених главою держави рамок. Мета незмінна – стійкий та тривалий мир", – наголосив Умєров.

16 лютого Кирило Буданов написав, що група вирушає до Женеви, опублікувавши відповідну світлину біля поїзда разом із Кислицею та Скібіцьким.

"Дорогою з колегами будемо обговорювати уроки нашої історії, шукати правильні висновки. Інтереси України мають бути захищені", - відзначив Буданов, явно натякаючи на зміну складу російської делегації.

Скібіцький, Буданов та Кислиця, фото: Кирило Буданов

Адже на відмінно від попереднього раунду переговорів, російську делегацію знову очолює історик Володимир Мединський – помічник Путіна, чия участь неодноразово критикували через брак конструктиву розмов з ним. Також до складу входять представники МЗС (заступник міністра Михайло Галузін), розвідки (начальник ГРУ Ігор Костюков), спецпосланець Кирило Дмитрієв та інші особи. У Кремлі пояснив зміну складу переходом від суто військових та оборонних тем до ширшого політичного порядку денного. Як сказав ручник Путіна, російська делегація буде розширена, бо планується обговорення "ширшого спектра питань" у порівнянні з зустрічами в Абу-Дабі, зокрема, йтиметься про території.

Володимир Мединський, фото: gettyimages

Натомість Україна планує акцентувати на темі, як працюватиме моніторингова місія у разі припинення вогню та енергетичному перемир’ї, повідомив президент Володимир Зеленський перебуваючи на Мюнхенській конференції з безпеки.  З іншого боку, Зеленський також зауважив вже перебуваючи в Києві, що Росія "не може встояти проти спокуси останніми днями зимового холоду і хоче болісно вдарити по українцях". 

"Чим більше це зло від Росії, тим усім буде складніше про щось домовитися з ними. Партнери повинні це усвідомлювати. Передусім це стосується США. Скоро будемо відзначати вже рік максимально активної дипломатії, на яку пішла Україна. Ми погодились на всі реалістичні пропозиції Америки, починаючи з пропозиції припинити вогонь – безумовно і довготривало. Росія – відкидає, продовжує штурми на фронті та удари по наших містах, по енергетиці. Розраховуємо, що партнери будуть діяти, щоб примус агресора до миру реально працював", - написав Зеленський.  

Від Сполучених Штатів, ймовірно, будуть все ті ж представники: спеціальні енвої президента Дональда Трампа – Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Хоча зауважимо, що наразі офіційного оголошення про те, хто буде представляти США на перемовинах у Женеві немає. 

Також формат, ймовірно, буде такий же, як в ОАЕ – тристоронній (Росія–США–Україна). 

Думки експертів та значення перемовин

фото: BelTA

Більшість експертів та аналітиків, як в Україні, так і за кордоном скептично оцінюють шанси на якийсь прорив після цих перегорів. Очікування низькі, бо Росія продовжує вимагати свої максималістські вимоги. 

"На зустрічі у Швейцарії не очікується жодного значного прогресу у справі припинення війни, бо обидві сторони, схоже, дотримуються своїх переговорних позицій з ключових питань, незважаючи на те, що США начебто встановили червень як крайній термін для досягнення врегулювання. Майбутнє українських земель, які Росія утримує та які ще прагне окупувати, є центральним питанням", - пишуть в AP.

Як йдеться у звіті Інститут вивчення війни (ISW), російські високопосадовці продовжують публічно заявляти, що не задовольняться лише контролем над частинами українських областей, їх апетити "виходять за рамки територіальних вимог РФ".

Наприклад, заступник голови комітету з оборони Держдуми РФ Олексій Журавльов (який часто озвучує справжні цілі Кремля) 14 лютого заявив, що Росія не задовольниться лише передачею Україні Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Бо на думку Москви, необхідна ще й зміна влади в Києві для усунення нібито "русофобського" та "неонацистського" уряду. Також високопосадовці Кремля наголошують, що післявоєнна Україна має бути "дружньою" до Росії – тобто з проросійським керівництвом та політикою. а Тобто це все ми чуємо від початку повномасштабної війни, отже основна риторика Путіна не міняється.

Крім цього, Кремль неодноразово відкидав реальні західні гарантії безпеки для України та демонструє готовність досягати цілей військовим шляхом, якщо дипломатія не спрацює, наголошують у ISW. 

У Мюнхені держсекретар США Марко Рубіо заявив, що перемовини "звузилися" до найскладніших питань, але Вашингтон не впевнений у серйозності намірів Росії припинити війну. Тобто Вашингтон не знає, на яких умовах Москва готова зупинитися, і чи вдасться знайти компроміс, прийнятний і для України, і для Росії. Відповідно, ці перемовин виглядають просто продовженням тої ж гри у затягування, яку Путін вів з Трампом у 2025 році. 

"США нікого не змушують погоджуватися на мирну угоду щодо завершення війни в Україні", - запевнив Рубіо. 

Як каже багато експертів, це чергові "перемовинами заради перемовин": Росія хоче виграти час, накопичувати сили, а Трамп демонструє світову "активність" перед внутрішньою політикою США (вибори наближаються). Таким чином карту переговорів розігрує як російська, так і американська сторони.

"Петля часу в дипвідносинах. Росія та США вкотре грають у ту саму гру", - каже журналіст Віктор Каспрук про цю "дипломатію на крові". 

Як відзначє політолог Вадим Денисенко, ми знаходимося в "переговорному тупику". 

"Заміна керівника переговорної групи – це не лише пониження статусу. Судячи з усього, новий раунд переговорів може бути про статус російської мови та церкви, і нам варто чекати нових інформаційних провокацій. Це не обовʼязково, але існує висока ймовірність. Нинішня ситуація є патовою з переговорної точки зору. А тому, якщо не станеться чогось екстраординарного, ці переговори приречені на провал", - додав він. 

Або, як зауважує політолог, офіцер ЗСУ Михайло Басараб, не варто чекати миру "в рожевих дитячих окулярах". 

"Росія не хоче жодних перемовин. І Росія зараз зриває навіть ті, на мою думку, фейкові перемовини, які відбуваються чи то в Абу-Дабі, чи то там в Женеві будуть, чи те, де б це не було. Росія знов витягнула свою стару мульку про те, що в Україні потрібно провести вибори, але під зовнішнім управлінням. Цю річ уже озвучував Путін у березні минулого року. Але все це просто інформаційне сміття, яке потрібно викинути в кошик і забути. Причина цьому всьому одна: Росія не збирається проводити жодних перемовин ні 17 лютого, ні 18 лютого, ні березня, ні квітня", - висловив думку експерт з міжнародних подій та ведучий Еспресо Андрій Смолій.

Наразі єдиний помітний результат після таких переговорів був лише в обміні військовополоненими та кількома днями енергетичного перемиря, яке росіяни використали лише для ще масивнішого удару. Хай там як, завдяки переговорам минулого року додому повернулося понад 2300 людей з неволі, цього року теж відбувся вже новий обмін.

Читайте також: Дедлайни для війни: чи можливий мир до визначених дат і чим це загрожує Україні