Виклики електоральної демократії через велику війну

Причиною є російська агресія, але фактором залишається також інфантильне переконання, що найгіршого сценарію з нами не може трапитись, бо ми не заслуговуємо на нього. Втім, наше позитивне мислення не ізолює нас від стратегічних цілей РФ знищити українську державність через виснаження українського суспільства в довгій та незаконній війні. 

Противагою повинна стати диверсифікація ризиків, сильна оборона та управлінська майстерність. Росія нищить щороку нашу енергетичну інфраструктуру, бо це може допомогти їй реалізувати хоча б частково власні цілі, а також тому, що вона може це робити через наявні сили та засоби.

В цьому я бачу пряму аналогію з темою повоєнного політичного відновлення. Але якщо в енергетиці ціною питання є страшний дискомфорт та виснаження, то у політичному процесі та повоєнних виборах – низька легітимність, чи і втрата суб’єктності. 

Тому будь-які помилки непідготовленості системи, її слабка адаптація до повоєнних викликів для виборів можуть стати фатальними. Ми не маємо права гратись з власним майбутнім, наче у нас є декілька життів, або не одна Україна.

Виборчий процес однозначно стане мішенню для країни-агресора. Також українське суспільство, спрагле до самовираження, з колосальним запитом на справедливість може бути неготовим до популізму, філігранних кампаній російських фахівців, направлених на розкол та поляризацію. І тут питання до нас самих, до виборців, чи готовими ми будемо відрізнити популістів від державників, помилки від злочинів, а потребу у справедливості від прагнення помсти за вкрадені війною роки, яких вже ніколи не повернути. ЦВК, органам влади з певною функцією у процесі, суспільству готуватись до перших повоєнних виборів необхідно настільки завчасно, наскільки свої тренування рано розпочинають майбутні олімпійські чемпіони.

Читайте також: Війна, мир і підготовка до виборів

Будьмо чесними з собою, за 5 років без електоральних циклів система деградувала та занепала. Навколишній світ вже переживає цунамі з використанням на виборах ШІ, криптовалют, російських інформаційно-пропагандистських операцій, кібератак, діпфейків, які лягають на ґрунт страхів та болю виборців через глобальну та локальну кризу безпеки. І якщо ми віримо, що досвід війни сформував в цих проблемах стійкість для України, то це не зовсім так. Ми стали дуже тонкошкірими, коли кожен політичний подразник викликає хвилю емоцій. 

Ми навіть не знаємо, скільки громадян України проживає всередині країни, щоб мати релевантні списки виборців, і які життєві траєкторії вони собі обиратимуть в перспективі 3-5 додаткових років такої війни.

ОПОРА відстоювала послідовно позицію, що вибори під час активної фази конфлікту не можуть бути добре організованими та конкурентними, а фіктивна фасадна демократія потрібна лише автократам. Я чула неодноразово, що ніхто від України не завищуватиме очікувань щодо якості та демократичності перших повоєнних виборів. Відверто, це мене завжди шокувало. Україна має сталу демократичну практику, а суспільство – прагне до високих стандартів участі у врядуванні, тому і всі до однієї мирні революції часів відновлення незалежності відбувались лише через запит на справжні, а не імітовані права, або через прагнення справедливості.

Читайте також: Вибори не повинні бути частиною жодної мирної угоди

Сталість та стійкість системи майбутньої України може бути забезпечена її остаточною інтеграцією до ЄС з копенгагенськими стандартами, повагою до прав людини, верховенством права та демократичним устроєм. 

Демократії досі не воюють між собою, але демократіям доводиться воювати за себе. Тому створення парламентської робочої групи у грудні 2025 року, яка працює над законодавчою рамкою для транзитних виборів хоч була стимулювана мирними перемовинами, повинна продовжувати свою роботу з урахуванням всіх зобов’язань України перед ЄС та власним суспільством. Дорожня карта сталості демократичних інститутів та прогрес у реалізації заходів спільно визначених між Києвом та Брюсселем – безпрограшна траєкторія реформ в цій сфері. Є великий ризик, що група, яка напрацювала близько 65% законопроєкту про перехідні вибори, втратить свою динаміку на фоні нових війн, менш активних перемовин та інших криз, які наближаються. Тут рішення повинно бути простим та раціональним: ми впливаємо на те, на що вливаємо і контролюємо не Ормузьку протоку, чи ціни на нафту, а власний прогрес в реформах. Тому докладання здорових зусиль тут буде безпрограшною стратегією.

ОПОРА – організація, яка була заснована поколінням активу Помаранчевої революції, молоддю, яка виступала проти фальсифікації президентських виборів у 2004 році. Попри на такий поважний вік інституції, ми досі маємо багато енергії та ідей через відчуття місії, яка нас всіх тримає в тонусі. І вага питання щодо чесних, вільних та безпечних перших повоєнних виборів – є історичною для кожного і кожної з нас. Я часто говорю колегам, що можливо саме для цього ми досі разом.

Тож Україна точно виграє, якщо політичне право кожного та кожної буде належним чином захищеним, вибори підготовленими, а політики будуть, не зважаючи на втому, пам’ятати про державотворчу місію. Якщо взяти собі права людини за основну ціннісну рамку, то парламентарі дуже оперативно та ефективно впораються з усім спектром так званих "політичних питань", а більшість технічних та процедурних ми досить успішно проходимо.

Дякую всім людям доброї волі, які мислять наперед, а не планують гасити пожежі, тобто, допускають спочатку полумʼя в себе вдома.

Джерело

Про авторку. Ольга Айвазовська, українська громадська діячка, голова правління Громадської  мережі ОПОРА

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.