Світ визнає Палестину: чому вересень цього року може стати точкою неповернення для Ізраїлю. Пояснюємо

Однак це не означає, що на Близькому сході настав мир, навпаки, Ізраїль продовжує свій наступ на Газу і разом з США не визнає палестинської державності, оскільки хоче спершу знищити ХАМАС. Більше про всю цю ситуацію та її ширше значення розповість Еспресо. 

Коротка передісторія конфлікту

Конфлікт між ізраїльтянами та палестинцями сягає корінням початку XX століття, коли обидва народи почали претендувати на одну й ту ж територію. Тоді ізраїльтяни почали масово повертатися на історичну батьківщину, а палестинці – вбачати в них іноземних загарбників.

Після кількох війн сучасна динаміка конфлікту сформувалася після Шестиденної війни 1967 року, коли Ізраїль окупував Західний берег, Сектор Гази та Східний Єрусалим, які вважаються палестинськими. 

Ослоські угоди 1993 року за посередництва США між Ізраїлем та Організацією визволення Палестини обіцяли дводержавне рішення для врегулювання конфлікту. Але вони стали недієздатними через розширення ізраїльських поселень, терористичні напади та нові війни, а також внутрішній розкол палестинців (конфлікт між ФАТХ та ХАМАС).

Як змінювався статус Палестини 

Офіційні території Палестини в Ізраїлі та червоним позначено, що палестинці фактично контролюють, фото: Вікіпедія

Як відзначає BBC, Палестина – це "держава, яка одночасно існує і не існує".

Ще у 1947 році Генасамблея ООН ухвалила резолюцію №181 (план поділу Палестини), де пропонувалося створити дві держави: єврейську та арабську. Ізраїль у 1948 році проголосив незалежність і був прийнятий до ООН. Натомість палестинська держава так і не була створена через війну та спротив арабських сусідів.

У 1974 році ООН надала Організації визволення Палестини статус спостерігача. Це було фактичним міжнародним визнанням палестинців як народу, що має право на самовизначення, але ще не як держави. 

Наприкінці 80-х років минулого століття, Організація визволення Палестини проголосила незалежність Держави Палестина, і з того часу країни світу почали поступово її визнавати (тодішня Українська РСР була однією з перших, у Києві досі діє посольство Палестини). Але ця декларація була односторонньою і базувалася на кордонах 1967 року, включаючи Західний берег, Сектор Гази та Східний Єрусалим як столицю. 

У 2012 році Генасамблея ООН надала Палестині статус "держави-спостерігача, яка не є членом". Тоді це був символічний крок, але він не означав повного членства й офіційного визнання державності в ООН.

12 вересня цього року Генасамблея ООН ухвалила 'Нью-Йоркську декларацію', яку підтримали 142 країни. Документ закликав до негайного припинення вогню, роззброєння ХАМАС та офіційного визнання Палестини в межах кордонів 1967 року, фактично підтверджуючи її право на існування як незалежної держави поряд з Ізраїлем

Чому США та Ізраїль проти цього

Беньямін Нетаньягу та Дональд Трамп, фото: відкриті джерела

"Нью-Йоркська декларація" не виникла на пустому місці, їй слідували два роки кровопролитної війни в секторі Гази, яка забрала життя понад 65 тис. палестинців. Новий виток конфлікту запустив ХАМАС, коли 7 жовтня 2023 року зробив "ізраїльське 11 вересня", вбивши понад 1,3 тис. людей, однак у відповідь Ізраїль вчинив геноцид у Газі, нещодавно заявила комісія ООН. Тому сенс "Нью-Йоркської декларації" нарешті покласти край стражданням цивільних і запустити процес мирного врегулювання.

Та на практиці не все так просто. Оскільки Ізраїль та США мають іншу думку, вони голосували проти та не визнають Державу Палестина. 

"Деякі країни намагаються в односторонньому порядку визнати палестинську державу, лише підживлюючи конфлікт, але це дуже великий подарунок ХАМАС за їх звірства, це буде нагородою за їх жахливі злочини", - 23 вересня під час виступу на Генасамблеї ООН сказав Дональд Трамп . 

Попри початковий прогрес у мирних переговорах, коли на початку року вдалося звільнити перших заручників, захоплених ХАМАС, зараз ситуація зайшла у глухий кут. 

Читайте також: Ще одна війна без виходу: чому Ізраїль і ХАМАС залишаються заручниками власних вимог і обопільних атак

Хоч президент США Дональд Трамп хвалився про прогрес і навіть почав уявляти "близькосхідну Рив’єру" в секторі Гази, але цього не сталося. Натомість ЦАХАЛ почав новий масштабний наступ на Газу, який, за даними Bloomberg, обійдеться Ізраїлю у 7,5 млрд доларів. Ізраїльтяни хочуть до кінця року повністю контролювати територію, зачистити її від всіх терористів та звільнити півсотні полонених (частина з яких вже, ймовірно, мертва). 

Тобто ізраїльсько-американська позиція полягає в тому, що ХАМАС має повністю капітулювати, а вже потім можна буде обговорювати майбутнє Палестини. Натомість ХАМАС заявляє, що спершу потрібно офіційно визнати існування Держави Палестина, і лише тоді організація готова відмовитися від політичної ролі.

Велика Британія, Канада, Франція та інші перейшли на бік Палестини 

фото: gettyimages

Ця резолюція ООН стала також каталізатором для збільшення прихильників Палестини. Якщо до неї, 147 країн із 193 членів ООН визнавали державу палестинців, то зараз таких вже 157. 

Зокрема, 21 вересня, напередодні відкриття Генасамблеї ООН, Велика Британія, Канада, Австралія та Португалія, традиційно союзні Ізраїлю, синхронно оголосили про формальне визнання Держави Палестина. Цей крок став насамперед відповіддю на гуманітарну катастрофу в Газі та на плани Ізраїлю розширити поселення на Західному березі, що загрожує існуванню палестинської держави. Лідери цих держав підкреслили, що визнання – це не "винагорода тероризму" (як стверджує США та Ізраїль), а інструмент для відродження переговорів, з умовою реформ палестинської адміністрації та виключення ХАМАС з влади. 

Британський прем'єр-міністр Кір Стармер оголосив про визнання Палестини у відеозверненні, назвавши це "зобов'язанням перед палестинським і ізраїльським народами щодо кращого майбутнього". Британія, яка відіграла ключову роль у створенні Ізраїлю на початку минулого століття, довго утримувалася від визнання Палестини, однак зараз суспільно-політичні настрої змінилися. 

Канадський прем'єр Марк Карні у своїй заяві пояснив, що Канада десятиліттями очікувала на "переговорне врегулювання", однак ця можливість зараз зникла. Карні відзначив, що проблема є з обох боків: так, дії ХАМАС неприпустимі й цій організації немає місця в майбутньому Палестини, але й Ізраїль чинить так, що порушує міжнародне право. 

"Нинішній ізраїльський уряд методично працює над тим, щоб запобігти перспективі створення палестинської держави. Він проводить невпинну політику розширення поселень на Західному березі річки Йордан, що є незаконним згідно з міжнародним правом. Його тривалі напади в Газі призвели до загибелі десятків тисяч мирних жителів, переміщення понад мільйона людей та спричинили руйнівний голод, якому можна було запобігти, що є порушенням міжнародного права. Зараз загальновизнаною політикою нинішнього ізраїльського уряду є те, що "палестинської держави не буде", - наголосив прем’єр Канади.

Президент Франції Еммануель Макрон ще у липні попереджав, що Франція теж визнає Палестину. Однак французький президент зробив це офіційно під час своєї промови на Генасамблеї ООН 22 вересня: 

"Ми переконані, що це визнання – єдине рішення, яке дасть змогу Ізраїлю жити в мирі, Франція ніколи не вагалася, залишаючись на боці Ізраїлю навіть тоді, коли його безпека була під загрозою, включно з іранськими ударами. Це визнання держави Палестина є поразкою для ХАМАС", - сказав Макрон. 

Після цього Бельгія, Монако, Андорра, Мальта і Люксембург синхронно теж визнали Палестину. Цей список може доповнитися ще кількома країнами найближчим часом.

Цікаво, що в Італії через не бажання уряду визнавати Палестину, сталися багатотисячні протести в яких постраждало до сотні осіб. Крім Італії, найбільша економіка Європи, Німеччина теж проти. Оскільки, як відзначає Reuters, через відповідальність за Голокост, максимально прихильно ставиться до політики Ізраїлю, хоча й Берлін попереджає, що подальше захоплення ізраїльтянами палестинських земель є неприпустимим, як і посилення гуманітарної кризи в секторі Гази.

Що це означає і чому Ізраїль може опинитися в ізоляції 

пропалестинська акція у Cтокгольмі з вимогою виключити Ізраїль з Євробачення-2024, фото: GettyImages

Багато міжнародних аналітиків вважають, що теперішня хвиля визнання Палестини є частиною стратегії із запобігання зникнення можливості цього рішення, оскільки дії Ізраїлю поступово роблять створення суверенної Палестини все менш реальним. Тому це більше символічний крок, щоб переконати Ізраїль змінити свою політику і почати процес двостороннього врегулювання.

Однак на практиці спостерігається інше.

Ізраїль зайняв ворожу позицію до всіх своїх критиків, вважаючи, що ті не розуміють реальної ситуації. 

"У мене є чітке послання до тих лідерів, які визнають Палестинську державу після жахливої ​​різанини 7 жовтня – ви даєте величезну винагороду тероризму…Цього не станеться…Палестинська держава не буде створена на захід від Йордану", - сказав прем’єр Беньямін Нетаньягу наголошуючи на тому, що це "абсурдні дії". 

Як зауважує The Guardian, хвиля міжнародного визнання палестинської держави викликала об’єднання політичних ворогів всередині Ізраїлю, потенційно лише зміцнивши владу правлячої коаліції. Тому, за словами експертів, малоймовірно, що уряд Ізраїлю змінить курс.

"Це не матиме жодного міліметра впливу на політику", – сказав Яків Амідрор, колишній радник Нетаньяху з національної безпеки та аналітик Єрусалимського інституту стратегічних досліджень, консервативного аналітичного центру. 

Гідеон Рахат, професор політології Єврейського університету в Єрусалимі, заявив, що принаймні в короткостроковій перспективі Нетаньягу та його союзники будуть зміцнені "дипломатичним цунамі", як його назвали місцеві ЗМІ, з яким зіткнувся Ізраїль.

"В Ізраїлі багато людей стурбовані міжнародною ізоляцією, але більшість із них не є прихильниками Нетаньягу, і тим більше не є його прихильниками", – сказав Рахат. 

Та ситуація може змінитися з поглиненням ізоляції, яка вже почала виходити з дипломатичного на культурний рівень. Зокрема, Іспанія, Нідерланди, Ірландія, Словенія, Бельгія та Ісландія погрожують бойкотом Євробачення-2026, якщо Ізраїль візьме участь.  У футболі теж з’явилися критики, зокрема, легендарний футболіст Манчестер Юнайтед та збірної Франції Ерік Кантона закликав футбольні організації ФІФА та УЄФА призупинити виступи ізраїльських клубів і національної команди через війну в Газі. За даними Reuters, майже 2 тис. працівників Голлівуду (зокрема, такі зірки як Марк Руффало та Тільда Свінтон) теж долучилися до бойкоту співпраці з Ізраїлем. 

Це далеко не весь список, який згодом може перерости у прямі санкції стосовно Ізраїлю з боку пропалестинських держав. Ба більше, Aljazeera навіть зазначає, що відчутний зсув громадської думки у США щодо Ізраїлю в довгостроковій перспективі може зумовити зміну політики Білого дому на Близькому Сході – і не на користь ізраїльтян.

"Це початок доволі великих процесів, соціальних процесів, геополітичних процесів, в яких Ізраїль може опинитися під санкціями практично більшої частини світу. Ми знаємо про те, що про можливість санкцій заявляє вже Китай. Ми знаємо про те, що частина європейських країн також або застосувала санкції, або готує санкції. Зрозуміло, багато що буде залежати від дії Ізраїлю. Поки що Ізраїль розраховує на те, що своєю риторикою, яка не змінилася, по суті, вони зможуть збити цей наступ", - сказав Еспресо директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Ізраїль пообіцяв вжити "заходів помсти" країнам, які визнають Палестину, зокрема Франції. Серед варіантів – висилка дипломатів та закриття консульств у Східному Єрусалимі. Також існують побоювання, що Нетаньягу продовжить повноцінну анексію Західного берега, хоча більшість спостерігачів вважають це малоймовірним, частково тому, що арабські держави, такі як ОАЕ та Саудівська Аравія, заявили, що це перетне "червону лінію". ОАЕ – це ключовий торговельний та нафтовий гравець Близького Сходу, який нормалізував відносини з Ізраїлем у 2020 році завдяки зусиллям США. 

Ігор Семиволос також відзначив, що за наявного сценарію, коли Ізраїль стає ізольованим, а санкції лише ростимуть, рішення конфлікту може бути в площині закінчення апартеїду в Південній Африці.

"Саме тоді під тиском світу, під запровадженням санкцій проти цієї расистської держави Південно-Африканська Республіка відмовилися від режиму апартеїду. Я думаю, що приблизно той самий сценарій скоріше за все може очікувати Ізраїль. Тому одна справа – робити заяви. Інша справа опинитися в ситуації, коли практично в Ізраїль опиниться в повній економічній політичній блокаді. Я думаю, що багато кому в Ізраїлі це не сподобається. Так що подивимось тут, я ж кажу, все тільки починається", - підсумував Семиволос.

За законодавством, наступного року в Ізраїлі будуть парламентські вибори, які можуть стати відповіддю: чи теперішній курс Біньяміна Нетаньягу продовжиться, чи все ж країну чекають зміни та напрямок до діалогу з палестинцями, якого зараз вимагає світова спільнота.

Читайте також: Чи дійсно "Бібі" гальмує мир на Близькому сході: як останні дії Нетаньягу руйнують плани Трампа про нову Рив'єру в секторі Гази